Айвазовська: Росія – вагомий гравець на цих виборах

В ефірі новий випуск програми "Євроінтегратори" з Тетяною Поповою на ObozTV глава правління "Громадянської мережі "ОПОРА" Ольга Айвазовська оцінила порушення під час першого туру президентських виборів, перепалки навколо проведення дебатів і маніпуляції соціологічними опитуваннями.

- ПОПОВА: ваша організація займається незалежними спостереженнями на виборах. Що ви можете сказати про перший тур?

- АЙВАЗОВСЬКА: Очевидно, що очікування до нього були набагато більш критичними, ніж склалося. Тобто день голосування проходив дуже прозоро, якісно і відносно ефективно, на основі виборчого законодавства. Тому що ми спостерігаємо репрезентативно, тобто працює вибірка майже всієї України, наші спостерігачі працюють на великих, середніх, малих ділянках, спеціальних, закритих...

- ПОПОВА: А скільки у вас спостерігачів?

- АЙВАЗОВСЬКА: У нас 1500 короткотермінових спостерігачів. Але цього достатньо, тому що, коли, наприклад, екзит-поли проводять соціології, вони покривають опитуваннями 400 ділянок. Тоді як наше дослідження – це 1500. Похибка значно менше, але вибірка дає можливість стверджувати, що і кількісні результати, наприклад, явка або результат підрахунку, репрезентативні.

І коли ми порівнювали процедурні порушення, наприклад, ранкового засідання ходу голосування або вечірнього разом з підрахунком з 2014 роком, у нас є цифри на руках, які стверджують, що, по суті, в більшій мірі дотримувалися процедури вимог законодавства. Інциденти мали місце – спроби оголошення про замінування, або вкидання бюлетенів, або підробка виборчого протоколу, зокрема у нас на руках є один, і ми звернулися по ньому до Головного слідчого управління Нацполіціі. Але це поодинокі факти, які жодним чином не можуть вплинути на кінцевий результат виборів. Тому, по суті, крім розголошення таємниці і фотографування бюлетеня, не було особливих порушень.

- ПОПОВА: Це саме в день голосування?

- АЙВАЗОВСЬКА: Так, це саме в ході голосування.

- ПОПОВА: Але я бачила ваше інтерв'ю "Лівому берегу", де ви говорили про те, що під час виборчої кампанії відбулася монетизації субсидій, і в цілому це може вплинути на результати, і ви не бачили таких масштабів раніше, і прямо в документах про те, що ці субсидії надаються, було зазначено ім'я одного з кандидатів.

- АЙВАЗОВСЬКА: Так, але, знову ж таки, я говорила про день виборів і окремо про виборчу кампанію в цілому. Незважаючи на боротьбу компроматів і заяв з боку різних політичних гравців щодо масштабних мереж підкупу тощо, здається, превентивно спрацювала ця інформаційна хвиля. І очевидно, що ті плани, які були в окремих штабах, вони не були реалізовані. І це вже добре.

А те, що не можна побороти поки – це бюджетний адміністративний ресурс. Взагалі, адмінресурс в Україні працює на всіх виборах. Єдине, що на цей раз саме бюджетна фаза – це особливість, коли кошти з державного бюджету платників податків інвестуються в ті чи інші програми, і коли це доходить до кінцевого бенефіціара виборця – він або вона дуже часто не може зрозуміти, це частина кампанії, або це нормальна практика роботи уряду або місцевого самоврядування.

Дійсно, бюджетний адміністративний ресурс мав місце, ми це підкреслювали в наших звітах, це в свої звіти включили і міжнародні організації, тому що це були очевидні речі. Були програми місцевого рівня, знову ж таки, за якими ухвалювали рішення органи місцевого самоврядування, але потрібно розуміти, що органи місцевого самоврядування завжди мають певні бюджетні програми, або програми соціальної, матеріальної підтримки малозабезпечених, наприклад. Тільки є певні логічні фази – як то, що індексація пенсій відбувається зазвичай в грудні, а тут вона чомусь була перенесена в період місяць перед днем голосування, і два мільйони громадян, пенсіонерів офіційно отримали доплату 2410 грн разово. Для когось це великі гроші, особливо для тих, хто має мінімальну пенсію.

Монетизація субсидій – це, здавалося б, програма урядова, до якої уряд дуже довго готувався, але її фаза виплати припала на другу половину лютого і березень. І все б нічого, Венеціанська комісія нам розповідає про те, і рекомендує всім країнам, що входять в ОБСЄ, як уникнути використання адміністративного ресурсу, в тому числі бюджетного.

Перше – не відкривати нових програм в ході виборчого процесу, деякі країни мають навіть на рівні законодавства таку пряму заборону. І друге – комунікувати з суспільством устами тільки тих органів влади, які мають безпосередню відповідальність за це або юрисдикцію. Якщо це пенсії – це Пенсійний фонд. Якщо це монетизація субсидій – це, очевидно, уряд. Але в той же час виборці отримували листи, де було написано "За дорученням Президента України, уряд підтримав таку програму, і ви можете отримати на руки різницю за ринковою вартістю комунальних послуг і тієї, яка передбачена для конкретного громадянина".

- ПОПОВА: Я от не пам'ятаю, щоб у президента були в повноваженнях економічні важелі.

- АЙВАЗОВСЬКА: Про це ж і мова. Тобто, з одного боку, президент має досить широкі повноваження, а з іншого боку...

- ПОПОВА: Я б не здивувалася, якби там був прем'єр-міністр вказано, але не президент.

- АЙВАЗОВСЬКА: Прем'єр-міністр сидів разом з чинним президентом за столом, коли суспільству презентувалася ця пілотна програма монетизації субсидій. Ми не даємо оцінку, монетизація – це добре чи погано, але ми знаємо з офіційних джерел, в тому числі урядових, що 55 млрд закладено на цей рік. Тільки в пілотному форматі вони виплачувалися якраз напередодні виборів.

Така практика існує в різних країнах. Адже в тій же Грузії, де напередодні президентських виборів обіцяли громадянам фактично оголосити амністію за кредитними зобов'язаннями, якщо мова йде про певні банки державного порядку, або щодо подібних бюджетних програм – очевидно, що для України це дуже висока ціна за збільшення рейтингу для конкретного кандидата , який в той же час є президентом. Щоб уникнути таких загроз, всього-на-всього не потрібно комунікувати з суспільством на тему програм, які не мають відношення до президента, який є кандидатом в цей період.

- ПОПОВА: Але ви пов'язуєте це з тим, що наше законодавство про рекламу не досконале?

- АЙВАЗОВСЬКА: У нас просто є багато законодавчих актів та підзаконних, в яких іноді існує конфлікт, тому що вони між собою не корелюються. Уряд працює, як має працювати, незважаючи на те, що йде виборчий процес. І заявити, що це, наприклад, політична реклама... Ні, це не політична реклама, це саме ознаки бюджетного адміністративного ресурсу, який комунікує на офіційному рівні. Чи мав він вплив на кінцевий результат виборів? Мені здається, що ні.

- ПОПОВА: Ну, мені здається, що в день виборів ні, але якщо подивитися цей останній місяць, то позиції кандидатів №2 і №3, вони змінилися.

- АЙВАЗОВСЬКА: Ну, дійсно є невеликий відрив і залишається між кандидатом Порошенко і Тимошенко, але стверджувати, що це результат бюджетного адміністративного ресурсу, принаймні я не можу. Для цього потрібно, як мінімум, фокус-групи і провести соціологію. Проте, як фактор впливу він мав місце, але очевидно з позиції кандидата, він не досяг кінцевого результату, як і інші заходи, які були використані в ході цієї кампанії.

- ПОПОВА: Ну, це тільки тому що відрив між першим і другим місцем досить значний.

- АЙВАЗОВСЬКА: Так, понад 400 тис. голосів.

- ПОПОВА: Якби цього не було, це мало б вплив на кінцевий результат, можливо, другого туру.

Я хотіла запитати про роль силових і правоохоронних органів в ході першого туру і взагалі передвиборної кампанії. Як ви можете оцінити, і що ви очікуєте під час другого туру?

- АЙВАЗОВСЬКА: Роль колосальна, і вона зростає. Головне – не пробити цю скляну стелю. Тому що вона має залишатися. Це коли правоохоронці виконують функцію не як політичні гравці, а виключно як органи правопорядку. Очевидно, що під час цих виборів ми бачили таку боротьбу компроматів, які озвучувалися офіційними сторонами, але досить мало вручено підозр, і зрозуміло, що ніяких судових вироків ми зараз не побачимо.

Це і з приводу сіток підкупу, це і з приводу нападів, інформацій про переслідування, прихованому спостереженні за кандидатами тощо. Я буду говорити через призму моєї організації. У нас є не тільки фейкові новини, у нас є і фейковий неурядові організації. Це зрозуміло, 139 організацій отримали право спостереження на цих виборах. І ми за ними теж дуже уважно спостерігаємо і аналізуємо. Починаючи з того, хто є їх спостерігачами, це дуже легко відстежити, ми в цифровий час живемо, і закінчуючи, що вони роблять.

Ось є дві організації, які, наприклад, беруть новини з нашого сайту про порушення, і готують юридичні звернення і скарги в Генеральну прокуратуру. Підслідність цих порушень – це поліція, вони ж роблять звернення до Генеральної прокуратури. У нас був прецедент, коли поширювалася фейковий інформація про те, що "ОПОРА" проводить соціологію через телефонні інтерв'ю. Людям дзвонили і говорили: "Ми від "ОПОРИ", проводимо опитування. За кого ви будете голосувати?". У той момент, коли реципієнт стверджував, що буде голосувати за Юлію Тимошенко, чомусь так склалося, що в основному саме ці жертви обдзвону до нас зверталися, їм повідомляли, що "нам достеменно відомо, що ви продали свій голос, і в цьому у нас є документальна база. Якщо ви підете голосувати, то це буде підтвердження того факту, що ви є частиною кримінального злочину і будете відповідати".

Їм повідомляли про історію щодо засудженої до 5,5 років жінки з Кілії Одеської області, яка на виборах в ОТГ надавала гроші виборцям з метою голосувати за кандидата на місцевих виборах. Тобто це, по суті, залякування, це порушення 157 статті Кримінального Кодексу, перешкоджання вільному волевиявленню шляхом обману, залякування, погроз.

- ПОПОВА: Що ви з цим зробили?

- АЙВАЗОВСЬКА: Ми написали заяву в Головне слідче управління Нацполіціі. До нас телефонували громадяни з десяти регіонів, спочатку з криками: "Що ж ви робите?!". Хтось готовий був свідчити, хтось – ні. Ми збирали контакти цих людей, зібрали інформацію, з яких телефонів їм дзвонили, це все підготували у вигляді заяви, надали слідчому управлінню Нацполіціі.

- ПОПОВА: Є якісь висновки?

- АЙВАЗОВСЬКА: Зараз виявляється, що одна організація через наші новини готує запити на Генпрокуратуру, і такі справи Генеральна прокуратура забрала собі.

- ПОПОВА: Вони поміняли підслідність?

- АЙВАЗОВСЬКА: Ну, розумієте, прокурор представляє справу в суді, коли закінчені слідчі дії. І за традицією загального нагляду прокуратура має право взяти справу для ознайомлення. Але його ж можна взяти надовго.

- ПОПОВА: А з якою метою вони це зробили, як ви думаєте?

- АЙВАЗОВСЬКА: Я думаю, для того, щоб зупинити слідство. Наші факти ще з 2016 року з 206-го Чернігівського округу, коли поліція розслідувала підкуп, готова була вручати підозра, але прокуратура забрала справу. І це нічим не закінчилося. Тобто це просто, я так розумію, з метою затягування часу. Якби не було цих передісторій, я б могла стверджувати або висловлювати судження, що хтось просто хоче додати якості розслідування. Ну, поки таких фактів доданої вартості я не бачила особисто. І це правоохоронні органи, які між собою певним чином, з одного боку публічно спілкуються як одна команда, я говорю про прокуратури, СБУ, поліцію, МВС, а з іншого боку, на жаль, ми маємо такі факти.

- ПОПОВА: Було багато застережень про те, що Росія буде втручатися в українську виборчий процес. Ви бачите це втручання?

- АЙВАЗОВСЬКА: Я переконана, що Росія – це дуже вагомий гравець на цих виборах.

- ПОПОВА: А яким чином?

- АЙВАЗОВСЬКА: Ми не можемо поки цього оцінити повноцінно. На жаль, по-перше, дуже велика кількість українців і далі дивиться російське телебачення, в тому числі і політичні ток-шоу. Якщо користуватися прогнозам, які готує детектор-медіа, наприклад, вони відстежують всі ток-шоу, контент, ключові повідомлення, українські вибори – це топ-тема. Коли їх споживають через призму бачення і оцінок українські глядачі, на жаль, це також впливає на їх волевиявлення.

Політичні заяви на рівні президента, прем'єр-міністра Російської Федерації, тих чи інших посадових осіб, реєстрація законопроекту про визнання українських виборів нелегітимними – це також є факторами впливу і тиску.

Поїздки окремих кандидатів в Москву на зустрічі. Чи вплинуло це на цільову аудиторію кандидата Бойко? Я впевнена, що так.

- ПОПОВА: Я знаю, що йому це додало кілька, може, десятків відсотка рейтингу.

- АЙВАЗОВСЬКА: Очевидно, було чітко окреслено, хто офіційно є проросійським кандидатом. Ботоферми – вибачте, але окрема їх частина просто відверто коммуницирует ключовими повідомленнями Російської Федерації. Я не можу зараз сказати, чи було пряме втручання, але те, що багато факторів впливу існують, і ми не можемо стверджувати, що ні відсотка не приросло чи зменшилася у кандидатів за рахунок цієї геокоммунікаціі – це факт.

- ПОПОВА: При тому, що були навіть якісь статті в російській пресі, неофіційно кремлівської, де говорили про те, що для того, щоб зменшити рейтинг "прозахідного" кандидата, потрібно частіше висловлювати йому підтримку в Росії.

- АЙВАЗОВСЬКА: Це також фактор. Є ще такий формат, як, наприклад, дипломатія. Тобто російські дипломати, експерти, аналітичні центри на Заході часто спілкуються з дипломатами, політиками, і через призму власної потреб і завдань вони також впливають на оцінку українських політичних процесів. Десь можна погасити, десь навпаки активізувати. Знову-таки, ніхто з нас в ході цього процесу не може оцінити загальний вплив, але у мене відчуття, що воно набагато серйозніше, ніж просто комунікація.

- ПОПОВА: А як на Заході оцінили наші вибори і передвиборчу кампанію?

- АЙВАЗОВСЬКА: В цілому є наші оцінки і, наприклад, ОБСЄ в дипмісії – найбільшою, по суті, до якої прислухаються 57 країн-учасниць ОБСЄ, серед яких і Росія. Росіяни нічого не зможуть зробити, якщо ця місія визнає українські вибори. По крайней мере, все визнали їх конкурентними. Усе. Друге – є ще місія канадська досить велика CANADEM і є кілька менших місій, наприклад, Світового конгресу українців, є ENEMO, і, відверто кажучи, загальні оцінки практично ідентичні.

Тобто це конкурентні вибори, кандидати переважно були в рівних умовах, були погрози впливу парамілітарних груп, які зазнали краху.

Тобто громадської безпеки за фактом нічого, як виявилося, не загрожувало, не було проблем системних в день голосування, результатів виборів можна довіряти, а й бюджетний адміністративний ресурс ...

- ПОПОВА: Вони відзначають його?

- АЙВАЗОВСЬКА: Так, звичайно. Те, що медіа перебувають під впливом нередакціонной політики або стандартів журналістики все-таки, а по суті виступають гравцями в цій політичній кампанії – вони також це підкреслюють.

- ПОПОВА: Тепер від серйозного до шоу. Скажіть, як ви взагалі ставитеся до можливості проведення дебатів на стадіоні? І наскільки це відповідає стандартам і закону України? Що ви взагалі думаєте про цю можливість?

- АЙВАЗОВСЬКА: Дебати – це і проста, і складна тема. По-перше, ніхто не забороняє кандидатам проводити дебати де завгодно – на стадіоні, в цирку, в лікарні. Де їм заманеться. Але вони обидва повинні заплатити за це з виборчого фонду та робити тоді, що вони вважатимуть за потрібне. Але, з іншого боку, є офіційні дебати, які зобов'язаний організовувати Громадський мовник, станом на зараз – незалежна мовна організація, яка визначає формат, провідних, питання тощо.

Те, що буде на стадіоні... Можуть домовитися між собою піарники, технологи обох штабів, виробити правила, придумати, кого туди пускати, кого не пускати. А закон передбачає, що суспільний мовник зобов'язаний організувати дебати, вони організовуються в останню п'ятницю перед днем ​​голосування, навіть з якого по який час, тобто в проміжку з 19:00 до 22:00. Під час їх проведення не може бути використані ніякі відео-, аудіо- ряди, агітаційні матеріали і т.д. Тобто це стерильний формат, в якому один проти одного стоять два кандидата. І такі, які вони є – такі вони є. Без будь-яких феєрверків, танців, груп підтримки і так далі.
 
Тому що, якщо порушити цей формат, очевидно, що ми будемо вибирати як громадяни на 100% емоцію, а все-таки хотілося б раціональність в цей вибір запустити. Тому кандидати можуть організовувати на стадіоні, це не заборонено, вони нічого не порушують, але Громадський мовник зобов'язаний організувати у себе на майданчику дебати в тому форматі, який передбачений законом. Без агітації, без відео, без допомоги, без суфлерів, без піарників. Коли кандидат навпроти кандидата. Коли питання готують не технологи, а готує Громадський мовник.

- ПОПОВА: І там не повинно бути експертів, наскільки мені відомо.

- АЙВАЗОВСЬКА: Експерти не передбачені в законі.

- ПОПОВА: На попередніх дебатах суспільного мовника були якісь експерти.

- АЙВАЗОВСЬКА: А ці дебати, які були напередодні першого туру голосування, не регламентовані законом. В законі є лише норма, що стосується повторного голосування дебатів напередодні другого туру. Тому що там два кандидати. Очевидно, в системі, коли 39 кандидатів, то досить складно навіть рівнозначно їх між собою вибрати. Можливо, Тимошенко хотіла дебатувати з Порошенком, або мовник визначить, що Зеленський повинен дебатувати з Порошенком, або Тимошенко із Зеленським. Посилаючись тільки на дані соціології – це досить складно. Громадський мовник вивів в формат трьох кандидатів.

Але так як ті дебати напередодні першого туру не регламентовані, це питання тільки технічного завдання та бачення мовника. І на них кандидати деякі не прийшли, як ми це прекрасно знаємо. Напередодні повторного голосування є норма закону, яка визначає порядок їх проведення.

- ПОПОВА: І кандидати зобов'язані прийти чи ні?

- АЙВАЗОВСЬКА: Зобов'язаний мовник їх організувати. Якщо кандидати не прийдуть, то, відверто кажучи, їм за це нічого не буде.

- ПОПОВА: Є в якійсь країні світу формат дебатів на стадіоні?

- АЙВАЗОВСЬКА: Взагалі і журналісти, і експерти в темі виборів піднімали різні формати, і згадувалися американські дебати. Коли був один з кандидатів Кеннеді, дебати проводилися на стадіоні. Але, розумієте, ми можемо будь-яку практику запозичити, тільки у нас же є закон. І цей закон не суперечить жодним чином стандартам. Тому що міжнародні стандарти вимагають рівних умов. Таймінг, відсутність відеорядів, кандидати, які вони є, питання від незалежного мовника – це і є рівність умов.

Можна робити шоу, але як доданий продукт, а не як заміщення основних дебатів. Тому у мене особисто дуже багато питань до кандидатів. Вони відкладають серйозну дискусію про політику суспільного запиту на теми, які не розкриті в ході цієї кампанії. Ми не знаємо, як буде забезпечувати процес миротворчості Зеленський взагалі, як і те, яким чином Президент хоче бачити прогрес в тому ж Мінськом форматі, як оживити, наприклад, Нормандський формат до роботи.

- ПОПОВА: А чому, як ви вважаєте, вони відкладають ці серйозні теми? Їм нема чого сказати?

- АЙВАЗОВСЬКА: Я боюся, що це двозначна ситуація. Коли такий запит у аудиторії, і, швидше за кандидати ведуться на цей запит, ніж виступають лідерами, які ведуть за собою. З одного боку, це добре, тому що, коли політики такі сенситивні, коли вони чутливі до того, що думає суспільство, це, напевно, непогано. Але які ж вони лідери, якщо вони не пропонують суспільству якісь інші формули взаємодії? Для мене поки це велике питання і печаль цієї кампанії.

- ПОПОВА: Але в цілому ви оцінюєте позитивне – чесність проведення виборів?

- АЙВАЗОВСЬКА: Ми ж оцінюємо з точки зору букви закону, міжнародним стандартам. Відповідно, так, поки після першого туру, незважаючи на окремі інциденти дуже неприємні, на основі яких порушено кримінальні справи, вони були конкурентними. Просто форми комунікацій, канали комунікацій у всіх були різними. І не всі мали доступ до "1+1", наприклад, не всі мали доступ до ТРК "Україна" або якихось інших телеканалів, "Інтер" і тощо.

- ПОПОВА: В який момент можна поширювати нові соціологічні дослідження, і коли вони повинні бути припинені?

- АЙВАЗОВСЬКА: Зараз вже можна, так як ЦВК оголосила повторне голосування, і це по суті, продовження попереднього виборчого процесу. Кінцевий термін перед другим туром, як і перед першим – це два дні до голосування, тобто це четвер. Але проблема в тому, що закон визначає, яку інформацію ми повинні надавати при оприлюдненні даних соціології. У тому числі методологію, вибірку, покриття, похибка і замовника. Так от щодо замовника в цій частині медіа поширює соціологія жодним чином не оприлюднює дані, відомості. Іноді соціологи самі не хочуть надавати їх журналістам. Але насправді, якби журналісти в якийсь момент сказали – стоп, ми не будемо оприлюднювати рейтинги, в яких незрозуміло, хто є замовником, це вимагає від нас закон. Як на мене, ми б відразу отримали більше інформації про те, хто заплатив гроші. Тому що мені дуже не хотілося б, щоб громадською думкою маніпулювали через соціологію.

Це на першому етапі виборів проблема, тому що соціологи показують, куди гроші інвестувати бізнесу. Коли розкладається топ, і тоді бізнесу зрозуміліше, хто більш конкурентний і може дати ефективний результат. А на останньому етапі дані соціології можуть виступити засобом маніпуляцій, коли суспільство не погодиться з результатами. Є зараз два кандидата, обов'язково половина виборців, більша або менша, не погодиться з результатом, і це буде боляче. Якщо соціологією маніпулювати – це незгода може не відбутися в конкурентний спосіб, спокійний, демократичний, коли одна людина передасть іншому владу або залишить собі, не важливо, а інша частина суспільства скаже – добре, ми довіряємо.

- ПОПОВА: Ольга, скажіть, а якщо наші глядачі побачать якісь порушення, куди їм звертатися?

- АЙВАЗОВСЬКА: Я закликаю глядачів звертатися на "102". Цей номер легко запам'ятати.

Обозреватель

15-04-2019

НАВЧИСЬ БУТИ ХОРОШОЮ ПОЛІТИКИНЕЮ

Школа ПУЛу жінок
заходь!
Відеоматеріали
Що таке імідж і з чого він складається? Які шляхи його формування? Як правильно формувати позитивний імідж? На що і на кого орієнтуватися? Яких помилок слід уникати у формуванні та підтриманні свого політичного іміджу? Про зовнішність, репутацію та поведінку розповідають експерти у фільмі «Жінки в політиці. Імідж»
Жінки-народні депутатки
Суб’єкт висування - ПАРТІЯ «БЛОК ПЕТРА ПОРОШЕНКА», обрана в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.
Copyright www.womeninpolitics.org.ua. All rights reserved
Яндекс.Метрика