Чи потрібні українкам гендерні квоти?

Квоти на рівне представництво жінок і чоловіків у політиці та бізнесі – предмет дискусії у Німеччині. Квоти, які хоче запровадити Єврокомісія, німецькі жінки радять запровадити і в Україні.

"Жінки, ви такі красиві та розумні! Йдіть у політику і бізнес!", - закликали українок жінки-політики з міжнародних та європейських інституцій. Гендерні питання цього року у центрі уваги щорічної українсько-німецької конференції "Київський діалог". Іноземні гості не приховували свого здивування, наскільки низьким є представництво жінок у великій політиці. За даними Міжпарламентського союзу, у Верховній Раді працює менше 10 відсотків жінок, а у списку топ-менеджерів від бізнесу їх взагалі одиниці.

50 років очікування чи квота?

"Україна належить до тих небагатьох країн, де представництво жінок у парламенті є надзвичайно низьким. Прогрес у цьому настільки повільний, що українкам знадобиться більше п’ятдесяти років, аби досягти паритету між жінками та чоловіками", - констатує уповноважена ОБСЄ з гендерних питань Юн Цейтлін. Вона сумнівається, що українське суспільство готове так довго нехтувати талантами та професійними здібностями жінок.

Аби пришвидшити інтеграцію жінок у політику та бізнес голова фракції Зелених у Європарламенті Ребекка Гармс радить українкам домагатися, хоча б на рівні партій, запровадження квот на рівноправне представництво жінок у владі. За її словами, саме це сприяло тому, що німецькі жінки свого часу отримали кращий доступ до вищої освіти. "Без квот німецькі жінки не досягли б таких успіхів", - наголошує Ребека Гармс. За її словами, Партія зелених від початку свого існування встановила дуже амбітну систему квот для жінок: 50 відсотків усіх партійних кандидатів були жінками.

Квоти на допомогу

Нині ж, нагадує політик, Європейська комісія розглядає можливість запровадження рівних квот для жінок і чоловіків у наглядових радах підприємств та бізнес-корпорацій. Проблему нерівноправного представлення жінок у топ-менеджементі компаній гостро відчувають і в Німеччині. Німецький Бундесрат ще минулого року проголосував за те, щоб з 2018 року відсоток жінок в спостережних радах великих компаній складав щонайменше 20 відсотків. А з 2023 року - майже 40 відсотків. Тепер ініціатива чекає на схвалення Бундестагом. "В Україні ж особливо важко жінкам обіймати керівні посади, які відповідали би їхньому рівню освіти", - зауважує Гармс.

Українські жінки-політики не проти, аби у Верховній раді було більше їхніх колежанок. Депутатка від Партії регіонів Ірина Бережна, яка є співголовою парламентського міжфракційного об’єднання "Рівні можливості" заявляє, що це об’єднання поставило собі за мету більш активно поширювати у суспільстві та лобіювати у Верховній Раді ідею рівноправного доступу жінок до політики. "На жаль, Україна навіть міжнародних вимог не виконує. Зокрема, у 2000 році ми приєдналися до Цілей розвитку тисячоліття і взяли зобов’язання забезпечити до 30 відсотків жінок у владі до 2015 року. Залишилося два роки, а в парламенті жінок менше десяти відсотків", - констатує Бережна. Депутат залишила поза увагою той факт, що в уряді її соратника по Партії регіонів Миколи Азарова з 23 міністрів лише троє – жінки. Водночас, представниця Партії регіонів впевнена, що Україна не готова до запровадження високих квот на представництво жінок в політичних партіях.

Квоти тут ні до чого

Натомість Віра Вовчук - журналіст-оглядач автомобільного порталу, який в основному читає чоловіча аудиторія – вважає, що квоти для рівноправного представлення у політиці та бізнесі українським жінкам взагалі не потрібні. На її думку, українки, які справді хочуть реалізуватися в політиці мають для цього всі шанси і без спеціальних стимулів. "Якщо жінка талановита і має собі за мету велику політику чи бізнес – вона буде там. Квоти тут ні до чого", - переконана журналіст. Вовчук вважає, що невелике представлення українських жінок у політиці та бізнесі свідчить про наявність глибшої психологічної проблеми сприйняття і самоідентифікації українок, які самі позиціонують себе як "слабких, які нічого не можуть". "Введенням квот чи чогось подібного проблему не вирішити", - впевнена жінка.

DW.DE

08-11-2017

НАВЧИСЬ БУТИ ХОРОШОЮ ПОЛІТИКИНЕЮ

Школа ПУЛу жінок
заходь!
Відеоматеріали
Для чого політику потрібен самопіар? Як правильно рекламувати себе та свою діяльність? Як і для чого жінка-політик має використовувати інтернет-медіа? Як і для чого співпрацювати із журналістами? Як привертати до себе увагу? Відповідають експерти у фільмі «Жінки в політиці Самореклама і ЗМІ».
Жінки-народні депутатки
Член депутатської Фракції Політичної Партії "ГОЛОС" у Верховній Раді України дев'ятого скликання
Член депутатської Фракції Політичної Партії "ГОЛОС" у Верховній Раді України дев'ятого скликанняСекретар Комітету Верховної Ради України з питань з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Веб-сторінкаДата народження: 20 грудня 1989р.Відомості на момент обрання: освіта вища, виконавчий директор, Громадська організація "Українська Основа", член Політичної Партії "ГОЛОС", проживає в місті Рівному, судимість відсутня, включена до виборчого списку під № 9.
Copyright www.womeninpolitics.org.ua. All rights reserved
Яндекс.Метрика