ВГО «Жіночий консорціум України»(ЖКУ) – за підтримки IDEA (INTERNATIONAL INSTITUTE FOR DEMOCRACY AND ELECTORAL ASSISTANCE; Інститут демократії та підтримки виборів, Швеція), продовжує гендерний моніторинг виборів до органів місцевого самоврядування (ОМС). Діяльність за проектом розпочалася в середині жовтня і триватиме до кінця грудня. Однак вже зараз можна визначити певні тенденції виборчої кампанії 2015 року.

1. Тенденції стосовно інформаційної підтримки кандидаток

Очевидно, що агітація на підтримку жінок-кандидаток - порівняно з попередніми виборами - стала більш помітною.
Проте у зовнішній рекламі (білборди, плакати, реклама в ЗМІ, агітаційні намети тощо) присутні в переважній більшості чоловіки, в основному - лідери списків.
Оскільки жінки серед кандидатів-лідерів списків мало представлені, то, відповідно, зовнішньої реклами на підтримку жінок значно менше.
Причому – чим вищий рівень ТВО, тим менше жінок у списках і, відповідно, серед лідерів списків.
Хоча не поодинокі випадки, коли партії використовували позитивний імідж відомих в області жінок-лідерок і ставили їх першими у партійних списках. Для прикладу, на вибори до Рівненської обласної ради першим номером у списку новоствореної партії «Конкретних справ» була Світлана Кирилівна Богатирчук-Кривко, відома громадська діячка, яка впродовж 8 років є членом делегації України в Конгресі місцевої та регіональної влади Ради Європи, експерт Ради Європи.
Лідером списку партії УКРОП у Чернігові - Рубан Оксана.
Монітори відзначають, що чоловіки, особливо на рівні кандидатів до обласної ради, краще забезпечені агітаційними матеріалами, спрямованими на їх власне просування, і ці матеріали зазвичай більш вартісні (наприклад, банери, кольорові буклети, блокноти, ручки з власним зображенням). Жінки ж під час зустрічей мають здебільшого листівки та газети з загальною інформацією про партію.
За даними моніторів з Харківської області, у партійних виданнях (газетах), навіть в тих, що містили інформацію про кандидаток, жіночих зображень, в т. ч. крупним планом, на перших сторінках практично не було.
Разом з тим відзначався більш творчий підхід кандидаток до агітаційної роботи. Жінки-кандидатки частіше використовують соцмережі, друкують свої статті у ЗМІ, виступають на радіо, організовують перфоменси (як, наприклад, кандидатка від партії «Наш край», що дозволяє їм встановлювати більш тісні зв’язки з виборцями, розширювати коло прихильників.

2. Особливості проведення зустрічей

У більшості випадків зустрічі з виборцями попередньо не анонсувалися.
Часто кандидати повідомляли про зустріч з виборцями, а виявлялося, що це спілкування кандидатки/кандидата з виборцями біля агітаційної палатки…
Оскільки переважна більшість зустрічей проходили на вулиці, тому і з питань безпеки, і для підтримки кандидатів на зустрічі з виборцями представники партій приходили всією командою.
Зустрічі кандидатів та кандидаток з виборцями мали свої відмінності, зумовлені належністю до партій.
Кандидати від відомих на національному рівні ( в тому числі провладних) партій в переважній більшості проводили зустрічі у приміщеннях- школах, технікумах, лікарнях, центрах надання допомоги, спортивних закладах тощо, тоді як кандидати від нових політичних сил, а також від Свободи, проводили зустрічі у дворах будинків, парках, біля ринків.
Зважаючи на це, кількість виборців, присутніх на зустрічах у дворах, біля ринків, була нижчою - в середньому 10 осіб, тоді як на зустрічах, що проводилися у приміщеннях – до 200 осіб.
Представники відомих політичних сил - Опозиційного блоку, Солідарності використовували соціальні програми для агітації виборців. Для прикладу, у Запоріжжі політична партія «Опозиційний блок» проводила у дворах багатоповерхових будинків Свято двору, чисельні дитячі свята, під час яких кандидати у депутати ( і жінки, і чоловіки) доносили до виборців ключові повідомлення партії.
Разом з тим навіть в межах партій зустрічі жінок-кандидаток і чоловіків –кандидатів з виборцями мала певні відмінності.
Загальні тенденції:
Чоловіки-кандидати здебільшого збирали більшу аудиторію, ніж жінки.
Чоловіків-кандидатів супроводжували в середньому 5-7 осіб, тоді як жінок-кандидаток – 1-2, не більше 3-х.
На зустрічах кандидатів ( і жінок, і чоловіків) переважали жінки та пенсіонери.
Моніторами по Львівській області відзначалося, що кандидатки частіше працюють з виборцями напряму ( зустрічі в дворах, від дверей до дверей), ніж чоловіки.
завдяки чому під час зустрічей з виборцями жінки-кандидатки фокусували увагу саме на тих питаннях, які були актуальні для даного округу.
Монітори з Волинської області відзначали, що чоловіки- кандидати частіше, ніж жінки-кандидатки вдаються до жорсткої критики опонентів. У комунікації жінок-кандидаток таких аспектів на 5 зустрічах не виявлено.
Монітори відзначали упередженість до молодих жінок-кандидаток з боку виборців, присутніх на зустрічах.
Наприклад, у декількох випадках звучали запитання на кшталт : «Для чого тобі, молодій дівчині, політика?», «Звідки в тебе гроші на вибори?», «Де ти працюєш і що знаєш у такому віці?», «Чи є в тебе чоловік?», що може свідчити про, недостатній рівень усвідомлення важливості рівного доступу до прийняття рішень, важливості жіночої політичної участі. )

3. Питання, на яких фокусується кандидати

Загалом кандидати озвучують партійні програми, мало особистих ключових повідомлень, особистісних звернень до виборців.
Всупереч усталеній думці, що кандидатки в більшій мірі опікуються питаннями освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, моніторами відзначалося, що кандидатки в переважній більшості фокусуються на тих самих питаннях, що і чоловіки - кандидати: економічний розвиток міст, робочі місця, зарплата, підвищення якості життя, міська інфраструктура ( тротуари, дороги, освітлення),
Окремими кандидатками приверталася увага до незаконних забудов, екологічних проблем ( забруднення річки, яка протікає крізь місто), піднімалося питання продажу алкоголю в нічний час тощо.
Моніторами було зазначено, що на деяких зустрічах з виборцями як чоловіки, так і жінки-кандидатки зосереджували увагу на питаннях, що не входять до компетенції ОМС: зниженні податків, соціальній підтримці інвалідів, пенсіонерів, реформуванні армії.

4. Гендерні питання

Загалом на зустрічах кандидатів та кандидаток з виборцями питанням ГР приділялося мало уваги.
В окремих областях, за даними моніторів, на жодній з 10 зустрічей ці питання навіть не згадувалися, що дозволяє зробити припущення стосовно того, що у партійних програмах, внутрішній політиці і структурі партій питання ГР не актуалізуються та не вважаються пріоритетними.
Лише окремі жінки - лідерки, обізнані в питаннях ГР (відомі громадські діячки, викладачі вузів) під час зустрічей з виборцями фокусували увагу і на питанні політичної участі жінок, і на необхідності підтримки жіночого підприємництва, подоланні гендерної професійної сегрегації на ринку праці, збалансуванні професійних та домашніх обов’язків, створенні гендерно-чуйного виробничого середовища, попередженні насильства щодо жінок тощо.
Разом з тим монітори відзначали, що кандидати-чоловіки також зосереджували увагу на питаннях ГР. Здебільшого це були питання, пов’язані з розвитком соціальних /освітніх послуг ( дитячі садки, центри творчості), що сприятиме розширенню можливостей жінок брати активну участь у політиці.
Проте у Вінниці кандидат від Свободи приділяв увагу у своєму виступі проблемі домашнього насильства, кандидат від Самопомочі акцентував увагу на важливості просування жінок на керівні посади та безпеку жінок.
У Рівному кандидат від Партії «Конкретних справ» також зосереджував увагу на необхідності збільшення представництва жінок у політиці та на керівних посадах. Окрім цього говорив про важливість стимулювання робочих місць для жінок, зміцнення репродуктивного здоров’я, проблему домашнього насильства, безпеки жінок у громадських місцях.

5. Квотування

В процесі погодження графіку зустрічей, після зустрічей кандидатів з виборцями, монітори цікавилися ставленням кандидатів до квот.
Загалом кандидати ( і жінки, і чоловіки) позитивно ставляться до гендерного квотування, але найгарячішу підтримку застосуванню тимчасових спеціальних заходів виявляли жінки-кандидатки.
Разом з тим, за інформацією моніторів, одна із кандидаток зазначила, що не підтримує квотування, оскільки вважає, що «жінкам ніхто не заважає йти у політику, вони самі роблять свій вибір, зосереджуючись лише на сімейних обов’язках».
Монітори відзначали коментарі кандидатів - чоловіків на кшталт»немає жінок в достатній кількості, щоб вони були спроможні представляти політичну силу», «немає жінок-політиків, а тепер треба їх шукати».

***
Це тільки попередні висновки. У листопаді буде проведено гендерний аналіз складу місцевих рад: обласних, районних, міських, та проведення фокус-групового дослідження з жінками - депутатками та тими, хто не отримав мандату депутата.
Ми сподіваємося, що фокус групи допоможуть нам проаналізувати виклики, з якими зустрілися під час кампаній кандидатки, чинники успішності кампаній; більше дізнатися про підтримку, яку партії надавали кандидаткам ( доступ до ресурсів, сприяння видимості жінок у ЗМІ, навчання, посилення потенціалу, наставництво тощо).
Остаточні результати гендерного моніторингу місцевих виборів ЖКУ представить у грудні 2015 року. Тоді відбудуться презентації в областях і заключний Круглий стіл у Києві.

Проте вже зараз очевидно, що нагальною є необхідність удосконалення інституційних механізмів забезпечення гендерної рівності, в першу чергу – включення питань ГР до виборчого законодавства, конкретизація механізмів відповідальності за недотримання законодавчих норм, зокрема, і щодо гендерних квот; інтенсифікація запровадження програм гендерної просвіти та посилення потенціалу партій щодо інтеграції питань ГР в організаційну структуру, політику, програми та заходи; розширення програм підтримки жінок-лідерок; інтенсифікація широких інформаційних кампаній, спрямованих на подолання у суспільстві гендерних стереотипів та усвідомлення важливості жіночої політичної участі.

Людмила Чернявська, координатор гендерного моніторингу виборів ВГО «Жіночий консорціум України»