В австрійському місті Іннсбруку завершився фестиваль української літератури, в якому взяли участь письменники Андрій Курков, Марія Матіос, Любко Дереш і Таня Малярчук. Протягом трьох днів вони дискутували про те, чим українська література може зацікавити австрійців і німців, зустрічалися з читачами, провели ніч української прози в Будинку літератури на ріці Інн. У книгарні видавництва "Хаймон" в Іннсбруку у продажі перекладені на німецьку книги усіх чотирьох українських авторів.

Головний редактор видавництва Георг Хазібедер, 36 років, каже, що "Хаймон" хоче стати головним видавничим майданчиком для українських письменників в Австрії й Німеччині.

- Чому видавництво запросило на фестиваль саме цих чотирьох письменників?

- Ми обирали серед письменників, які вже видані у нас німецькою. Наше видавництво видало дві книги Андрія куркова і "Солодку Дарусю" Марії Матіос, книжки Дереша і Малярчук вийшли в інших видавництвах. Юрій Андрухович з Андрієм Курковим найбільше відомі німецькомовному читачеві, але на фестиваль Андруховича не запрошували, тому що хотіли представити різні вікові категорії авторів. Любко Дереш буде цікавий для наймолодшої генерації, а Таня Малярчук відома в Австрії, тому що живе тут.

- Які українські твори виходять друком у вашому видавництві?

- Ми друкуємо по дві книжки щороку. Наступного року ми плануємо видати "Танго смерті" Юрія Винничука. Ще за рік - нові книжки Андрія Куркова і Марії Матіос. І звісно, шукаємо нових українських авторів, щоб видавати їхні твори німецькою. Ще не знаємо, хто це буде, але шукаємо найкращі. Ми позиціонуватимемо наше видавництво "Хаймон" як видавничий майданчик для української літератури. Сподіваюся, за 10 років матимемо на полицях 50 українських книг.

- Які ваші критерії відбору творів для друку?

- Тутешнього читача цікавить незаангажована ідеологічно книга, яка цікаво розкаже їм про спільну з українцями історію. Тому якщо в книжці є історичне тло, ми її оберемо швидше за будь-яку іншу.

- Чим тоді вам цікаві книги молодих українських письменників Любка Дереша і Тані Малярчук?

- Не приховуватиму, що інтерес до книжок Матіос і Куркова значно більший. Тому що це форма літератури, якої в Німеччині і Австрії не знайдеш. Книги Любка Дереша читатимуть як альтернативу до подібних книжок німецькомовних авторів. А от книги Куркова, Матіос і Винничука - унікальні. Знаєте, навіть цікаво написати про історію ще не достатньо. Нашого читача приваблює ще й особливий гумор, яким українці присмачують свої книги. Тонка іронія, якої немає у німецьких письменників, притаманна майже всім українським.

- Як виглядає типовий австрійський гумор?

- Австрійці люблять чорний гумор на кримінальні теми. Тому багато автрійських письменників пишуть криваве кримінальне чтиво у гумористичній формі. Українці не смакують чорних речей, жартують тонше, і додають фантастики. Така суміш цікава прагматичним німцям - це для нас щось нове. Ваші книжки для нас - як відпочинок і психотерапія.

- Чи існує проблема якісного перекладу з української на німецьку?

- Не проблема перекладати з російської - перекладачів предостатньо, але перекладачів з української можна полічити на пальцях однієї руки - їх всього п'ять. Всі вони німці. Марію Матіос, перекладає, до прикладу, німецька перекладачка Клаудія Дате. В Австрії можна знайти хіба одного доброго перекладача з української.

- Чи вигідно вашому видавництву видавати українські книги?

- Економічно накладно тільки тому, що найдорожче оплачується робота перекладача. Переклад однієї книги Андрія Куркова обходиться нам в 8 тисяч євро. Реалізація від продажів книжок не покриває цих затрат. Але ми друкуємо українських авторів не так задля економічної вигоди, як заради того, щоб розширити літературний кругозір наших читачів.

- Опишіть типового австрійського читача.

- Це жінка 50-55 років. Саме вони розкуповують у нас половину книжок. Жінки читають в Австрії найбільше. Чоловіки насправді не читають багато. Або читають не книги, а газети і статті в інтернеті. Тож не витрачають грошей на купівлю книжок. Чоловіків займає або їхня робота, або телевізор. Як скрізь, я гадаю. Жінки більше освічені.

Gazeta.ua