Участь політичних партій у виборах є їх правом, яке кореспондується з обов'язком протягом встановленого законом десятирічного терміну хоча б один раз взяти участь у висуванні своїх кандидатів по виборах Президента України та народних депутатів України, згідно положення статті 24 Закону ( 2365-14 ) щодо обов'язкової участі політичної партії у виборчому процесі.

Із 202 політичних партій України, зареєстрованих Міністерством юстиції України, беруть участь у виборах до Верховної Ради України по загальнодержавному багатомандатному виборчому округу - 22. Це «амбітні» партії, які, крім упевненості подолати 5% виборчий бар’єр, змогли сплатити грошову заставу, знайти кандидатів-списочників тощо. Найбільша «віра» у наповнення половини парламенту своїми партійцями в Української партії «Зелена планета», яка єдина, що зареєструвала 225 кандидатів у ЦВК. Далі йде Партія регіонів ( 223 кандидата), Всеукраїнське об’єднання «Свобода»(219), Комуністична партія України (214).

Усього суб’єктами виборчого процесу є 87 політичних партій, які висунули на парламентських виборах, хоча б одного кандидата. Партійні структури змушені брати участь у виборчих перегонах, оскільки їх до цього змушує законодавство. І партія, яка не бере участь у виборах, може позбавитись державної реєстрації.

Виявилось, що переважна більшість вітчизняних політичних партій навіть у передвиборчий період не готова демонструвати свою комунікаційну відкритість із представниками громадськості. Мережа громадського контролю за ґендерною рівністю на парламентських виборах 2012 (45 громадських організацій) надіслала до старту офіційної виборчої кампанії листи політичним партіям із питаннями про участь жінок на виборах, виконання міжнародних та вітчизняних зобов’язань по правам людини. Відповіді отримали лише від 5-ти: Комуністична партія України, Соціалістична партія України, партія "Демократичний Альянс", "УДАР", "Солідарність жінок України".

Цей факт не має стати основою припинення спроб налагодження співпраці між громадськими організаціями і політичними партіями по розбудові демократичної країни. Активна громадськість має виховувати у партійних об’єднань відкритість і прозорість шляхом обміну інформацією, спільними діями, якщо у них збігаються принципи діяльності. Ми розуміємо, що політичні партії існують у тій самій системі координат, що й усе суспільство. Ставити до них надвимоги – нереально і шкідливо, бо демократія неможлива як без виборів, так і без потужної конкурентної партійної системи..

У громадських організацій і партій – різні функції. Перші контролюють, інформують, займаються просвітою, освітою… Другі – виражають і формують політичну волю громадян через загальнонаціональні програми суспільного розвитку. Ось саме тут і закладається основа ефективної співпраці.

Оксана Ярош, координатор Мережі громадського контролю за ґендерною рівністю на парламентських виборах 2012

Жінки у виборах