Уряд України ухвалив рішення, згідно з яким з 1 жовтня кардинальним чином змінилися принципи надання соціальної підтримки українським родинам у зв'язку із підвищенням цін та тарифів на енергоносії.

Про новації у Програмі житлових субсидій Укрінформу розповіла міністр соціальної політики Людмила Денісова.

- Пані Людмило, українці вже звикли до невтішних новин під час кризи. Тим часом, Ви стверджуєте, що їхній соцзахист відтепер посилюється. Із чого це випливає?

- Програма житлових субсидій працює в Україні вже не один рік. Це адресна підтримка соціально незахищених українців, якою вже встигли скористатися чимало родин. Лише торік за субсидіями звернулося 1,3 млн сімей. Тепер же ми очікуємо, що їхня кількість зросте щонайменше на 300 тисяч.

- Ви пояснюєте це збільшення масштабами бідності чи кращою доступністю до такої пільги?

- І тим, і іншим. Адже витрати через подорожчання енергоносіїв відчутно вдарять по кишені всіх українців. Проте Кабінет Міністрів завчасно вніс суттєві зміни до порядку надання житлових субсидій. Ці новації набрали чинності з 1 жовтня нинішнього року.

Уряд вперше запроваджує такі норми, як «соціальна норма житла», «соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами» і «новий механізм розрахунку обов'язкового відсотка платежу, який повинна буде сплачувати сім'я».

Новий механізм визначення обов'язкового відсотка платежу сім'ї за житлово-комунальні послуги передбачає його розрахунок для кожної сім'ї індивідуально, залежить виключно від доходів сім'ї та не має фіксованого розміру.

- Варто більш детально зупинитися на такому нормативі, як «соціальна норма житла».

- Ця норма зазнала суттєвих змін. Відтепер вона збільшена на 60 відсотків. Раніше субсидія надавалася на норму користування площею у розрахунку 21 кв. метр на одну особу і 10,5 кв. метра - на сім'ю. Таким чином, у нас сім'я із однієї особи отримувала субсидію на 31,5 кв. метра, а із двох осіб - на 52,5 і так далі. З 1 жовтня встановлено соціальну норму житла, яка вже передбачає на одну особу 13,65 кв. метра і плюс 35,22 - на сім'ю. Таким чином сім'я із однієї особи отримуватиме субсидію за площу у майже 49 кв. метрів, із двох осіб - 62,5 кв. метра, із трьох - 76,15 кв. метра і так далі.

Уряд виходив із того, що більшість отримувачів житлових субсидій проживає саме у двокімнатних квартирах площею до 45-48 кв. метрів. Зазвичай, це так звані «хрущовки».

Запроваджуються також нові соціальні нормативи користування житлово-комунальними послугами. Так, соціальний норматив користування послугами газопостачання встановлений на рівні 7 куб. метрів за один квадратний метр опалювальної площі.

Ми переконані, що встановлені соціальні нормативи дозволять громадянам оплачувати послуги тільки за фактичне споживання, а держава підтримуватиме громадян за реальним споживанням тих чи інших житлово-комунальних послуг.

- Проте тут ми бачимо суттєве зменшення, оскільки раніше субсидія на послугу з газопостачання надавалася у розмірі 11 кубів на квадратний метр житлової площі.

- Таке зменшення не взято «зі стелі». Нинішні нормативи споживання природного газу розраховані, виходячи із фактичних обсягів споживання природного газу за минулий опалювальний період. І наголошую - саме серед отримувачів житлових субсидій.

- Але ж газ використовується не лише для обігріву приміщення, а й для приготування їжі та підігріву води.

- Звичайно, тому є зміни й тут. Мусимо також враховувати, що більшість населення країни не має приладів обліку споживання природного газу, який споживається для приготування їжі і підігріву води.

Так, із 1 жовтня встановлюються норми на рівні 6 куб. метрів на особу для приготування їжі, 9 куб. метрів - на приготування їжі та підігрів води за відсутності централізованого водопостачання та 18 куб. метрів - де є газова плита і газовий водонагрівач.

Нагадую, що попередні нормативи газу були встановлені ще у 1996 році. Сьогодні, ви знаєте, що реальне споживання природного газу значно нижче, оскільки встановлюються котли із підвищеним КПД, утеплюються житлові приміщення, де вже замінені та переоснащені двері й вікна. Не думаю, що люди зазнають відчутних втрат, оскільки, за оцінками експертів, реальне споживання газу навіть не досягає 7 кубічних метрів на квадратний метр опалюваної площі.

- А що змінилося у нормативах для централізованого водопостачання?

- Відтепер соціальні нормативи для централізованого постачання холодної та гарячої води будуть єдиними для всієї держави. Раніше вони встановлювалися органами місцевого самоврядування.

Якщо коротко, то соціальний норматив користування холодної води встановлено у розмірі 2,4 куб. метра на особу (за наявності централізованого постачання гарячої води) або 4 куб. метра (за відсутності централізованого постачання гарячої води). Що ж до постачання власне гарячої води, то субсидія призначатиметься на соціальний норматив у розмірі 1,6 кубів такої води.

З урахуванням того, що необхідно забезпечити економне споживання енергетичних ресурсів, в тому числі і водопостачання, це можливо зробити лише шляхом реального обліку споживання. Тому з метою ініціювання індивідуальних засобів обліку, зокрема, водопостачання були розроблені ці нормативи. Підкреслюю, за базу бралися обсяги фактичного споживання житлово-комунальних послуг отримувачами житлових субсидій, які мали лічильники протягом останніх років.

- Якщо мова зайшла про лічильники, то приладами обліку електроенергії у нас уже охоплені всі. Тут також взято курс на «урізання» нормативу?

- Навпаки, нормативи на користування електричною енергією збільшені. Адже останнього разу вони були затверджені ще у 1995 році. Відтоді, звичайно, споживання електроенергії населенням зросло доволі суттєво, у громадян з'явилися нові прилади, відбувся й перехід від споживання газу до електричної енергії. Для будинків, де є електроплита, норма була на сім'ю з однією особою 100 кіловат, а з 1 жовтня буде - 130. Окрім того, виокремлено категорію споживачів, у яких відсутнє водопостачання і вони використовують електричні водонагрівачі. До цього відповідної норми у нас в державі не було. Тепер вона буде діяти на обсяг у 150 кіловат годин.

- Чи закладений принцип заохочення громадян до економії енергоресурсів?

- Безумовно. Людина, яка спожила менше, ніж передбачено нормою, відшкодування “живими” грошима не отримає, але ці кошти залишаться на її рахунку для оплати майбутніх платежів. Це буде стимулювати родини економити на споживанні енергоресурсів. Якщо громадянин спожив більше відповідної норми, то оплату він здійснює за рахунок власних коштів. Це є і в діючому порядку, і в тому, який буде запроваджено із 1 жовтня.

- Із нормативами розібралися. Тепер з'ясуємо, чи не найважливіше, яку частку вартості житлово-комунальних послуг має сплачувати пільговик, а яку - за нього держава? Це - 10 або 15 відсотків, як було раніше, чи зовсім інша частка обов'язкового платежу?

- Справді, досі субсидія призначалася двом категоріям сімей у розмірі зафіксованого відсотку обов'язкового платежу. Сім'ї із непрацездатних осіб, пенсіонерів, інвалідів та дітей за умови доходу меншого від прожиткового мінімуму сплачували не більше 10 відсотків від свого сукупного доходу, всі інші, зокрема, якщо у складі сім'ї були працездатні, - не більше 15 %.

Із 1 жовтня порядок передбачає новий механізм - індивідуальний розрахунок відсотку обов'язкового платежу, що залежить від розміру доходу. Для цього необхідно визначити середньомісячний дохід на одного члена сім'ї. Дохід на одну особу ділиться на розмір прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць (у 2014 році - 1176 грн), тобто визначається співвідношення середньодушного доходу родини до розміру прожиткового мінімуму на одну особу. Отриманий результат ділиться на 2, а потім множиться на 15% (за базовий варіант взято обов'язкову плату за житлово-комунальні послуги у розмірі 15% доходу родини при доході на одного члена сім'ї на рівні двох прожиткових мінімумів), і таким чином визначається відсоток обов'язкової плати за житлово-комунальні послуги.

Мінсоцполітики розробило спеціальну таблицю із показниками обов'язкового відсотку на дохід однієї людини від 500 грн до 5 тисяч. Ця таблиця вже є в управліннях соцзахисту. Людина може порахувати сама. Якщо, для прикладу, дохід на одну особу родини, що складається із однієї людини, становить 500 грн, то обов'язкова частка плати за житлово-комунальні послуги становитиме 3,19%, або 15,9 гривень.

Наведу й інші приклади. Якщо дохід на одного члена родини вже становить 1 тис. грн, то слід платити - 6,38%, 1,5 тис. - 9,57%. На перший погляд складно, але із таблицею буде простіше. Проте не варто надмірно переобтяжувати себе такими підрахунками, працівники відділу субсидій зроблять це за вас самі за допомогою спеціально розробленої формули. Цей розрахунок насправді - не з легких, але порядок звернення дуже простий.

- То ж із яким пакетом документів має приходити людина до органів соціального захисту населення?

- Найперше, слід пам'ятати, що субсидію оформляють органи соціального захисту за місцем реєстрації особи. Для цього слід надати лише три документи: заяву, декларацію про майновий стан усіх громадян які зареєстровані за цією адресою, а також довідки про усі їхні доходи. При цьому немає необхідності подавати довідки про доходи тим, хто отримує пенсію або інші соціальні виплати. Така інформація вже є в органах соцзахисту і буде долучена до справи без участі громадян.

Окрім того, є ще одна хороша новина. Якщо до 1 жовтня право на субсидію мали лише власники житлового приміщення, то з 1 жовтня за субсидією може звернутися будь-яка особа, зареєстрована у житловому приміщенні і на яку відкрито особовий рахунок. Таким чином ми спрощуємо порядок звернення за субсидією і не вимагаємо, щоб за цією пільгою звертався виключно власник житла.
Не обов'язково ці документи приносити особисто. Їх можна надіслати по пошті.

- Чи означає запровадження нового принципу нарахування субсидій, що тим родинам, які раніше мали таку пільгу, призначені раніше субсидії виплачуватися не будуть?

- Однозначно - ні! Вони й надалі отримуватимуть свої субсидії. Зараз розробляється програмне забезпечення, щоб зробити автоматичний перерахунок тим, хто вже отримує субсидії. Разом із тим для певної кількості громадян буде вигідніше перепризначити субсидію за новими нормами. Адже відтепер встановлюється не тільки новий відсоток, але й соціальні нормативи. Тому їм краще написати заяву на субсидію за новим порядком і в нових розмірах.

- Чи можна стверджувати, що субсидія призначатиметься тим, у кого дохід менше прожиткового мінімуму? А якщо він удвічі чи втричі більший?

- Теоретично, право на субсидію має будь-який громадянин із доходами від нуля гривень до цифри з багатьма нулями. Але тут існує залежність від розміру доходу і розміру плати в межах соціальних нормативів. Якщо є 2 тисячі гривень на особу, то він має сплачувати 12,8% від своїх доходів. Тобто, якщо така родина складається із 4 осіб, то вона має сплачувати понад 1 тис. грн.

Право на субсидію мають громадяни, які оплачують за житлово-комунальні послуги більше, ніж визначений Кабінетом Міністрів обов'язковий розмір платежу.

Наголошую, субсидія надається лише на соціально визначений норматив на житлову площу та енергоносії.

- Окрім субсидій у країні розпочалася й програма надання компенсацій. Настільки вона користується у населення попитом?

- В Україні з 1 липня працює програма компенсацій додаткових оплат за житлово-комунальні послуги. За нею до нас звернулося біля 4 тисяч сімей, з яких 2,3 тис. вже отримують свої компенсації. Поки що не багато, для цього є напевне як об'єктивні, так і суб'єктивні причини. Ми очікуємо, що пік звернень припаде на початок опалювального сезону. Люди чомусь ще не виявили належної зацікавленості до цієї програми, хоча ми не раз розповідали про неї у ЗМІ. Та й на сайті нашого міністерства також є достатньо матеріалів для ознайомлення.

Принцип надання такої пільги полягає у тому, що держава компенсуватиме кожній родині, чиї доходи є меншими за прожитковий мінімум, різницю між новою сумою за житлово-комунальні послуги та старою. Таким чином, ці родини не платитимуть більше, аніж вони сплачували до підвищення цін на енергоносії.
Ми готові до того, щоб фінансувати ці програми. Уряд передбачив у бюджеті на забезпечення компенсації та житлово-комунальних субсидій загалом майже 9 млрд грн. І ми вчасно та в повному обсязі будемо фінансувати ці виплати. Завдяки такій адресній підтримці кожна третя сім'я в Україні зможе у нинішні непрості часи відчути на собі конкретну допомогу держави.

УКРІНФОРМ