У рамках громадського контролю за ґендерною рівністю на виборах до ВР України-2012 керівниця “Київського інституту ґендерних досліджень” Марфа Скорик презентувала Методику ґендерного моніторингу передвиборчих програм.

Методику адаптовано з аналогічної розробки наших молдовських колег, які апробували та успішно застосовували її протягом кількох виборів у Молдові.

Методику складають 13 основних (комплексних) критеріїв, які своєю чергою складаються із 3-4 конкретних показників кожен.

Критерії моніторингу:

1. Прихильність до демократичних цінностей та питання гендерно-рівного політичного представництва
2. Система квот, застосована щодо власних кадрів партії (чи існують в партії квоти?)
3. Зобов’язання щодо справедливого представлення статей
4. Гендерна рівність на ринку праці
5. Поєднання сімейних обов’язків зі службовими
6. Освітня політика
7. Демографічна політика та політика щодо сім’ї
8. Політика щодо охорони здоров’я
9. Гендерно-чутлива економічна політика
10. Політика соціального та пенсійного забезпечення
11. Політика розвитку сільських місцевостей
12. Питання гендерно-чутливого розвитку соціальної інфраструктури
13. Заходи протидії насильству за ознакою статі, побутовому насильству

Кожен з критеріїв моніторингу має власне наповнення.

Наприклад, критерій 5. Поєднання сімейних обов’язків зі службовими - відслідковуватиметься за показниками:
увага до питань декретної відпустки, відпустки по догляду та лікарняних, а також питань їх фінансування (3 бали)
впровадження гнучких графіків роботи (3 бали)
увага до питань соціальної захищеності на ринку праці (2 бали)
увага до дотримання законності на ринку праці, проблем нелегальних працівників (2 бали),
а критерій 7. Демографічна політика та політика щодо сім’ї – за показниками загальний намір щодо підвищення рівня народжуваності (1 бал)
положення про державну підтримку сім’ї, політичні чи економічні засоби стимулювання народжуваності (план дій, підтримка виплат при народженні дитини тощо) (3 бали)
підтримка, політичними чи економічними засобами, сімей із самотніми батьками (3 бали)
підтримка, політичними чи економічними засобами, багатодітних сімей та сімей, що здійснюють догляд за людьми з обмеженими можливостями (3 бали)

Методика ґендерного моніторингу передвиборчих програм

"Первинно, ми брали індикатори з методики молдовських колег, які, своєю чергою, будували її, виходячи з Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи, а також наявних даних про зони дискримінації за ознакою статі, які на цей час вже прослідковувались у молдовському суспільстві."

Наприклад:
індикатор “Политика освіти” з наповненням у 4 пункти
загальний доступ до якісних освітніх послуг
можливості освіти і освітньої інфраструктури для дошкільників (яслів і дитячих садків)
покращення статусу та умов праці для працівників освітніх закладів
кореляції професійної підготовки в залежності від вимог ринку праці
обраний з огляду на те, що «Сфкра освіти фемінізиована, більшість працівників освітніх установ – це жіник», тобто на підставі попереднього аналізу стану гендерної рівності країни.

Методика ґендерного моніторингу передвиборчих програм А, наприклад:
індикатор “Система квот, що існує у кадровому складі партії ” з наповненням у три пункти
існування системи квот (віддається перевага 40% у документах деючої партії)
збереження системи квот в списках кандиндатів
збереження системи квот в списках кандиндатів на вакантні місця (мінімум 40% з перших 20 позиций)

Вибраний з відповідно до Рекомендацій Rec (2003)3 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам про збалансовану участь жінок і чоловіків у політичному і громадському прийнятті рішень де рівність означає рівну участь жінок та чоловіків у важливих громадських та політичних процесах; а збалансована участь означає, що представництво жінок, як і чоловіків у будь-якому важливому органі політичного та громадського життя не має бути не нижчою за 40% (https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?Ref=Rec(2003)3&Language=lanEnglish)

"Методику ґендерного моніторингу передвиборчих програм ми будували на наших критеріях майбутнього аналізу за тим же принципом. Ми брали до уваги результати аналізу стану гендерної рівності в Україні послідовно, починаючи з “Гендерного аналізу українського суспільства”-1999 і включно з останньою Щорічною державною доповіддю МССМС “Стан забезпечення гендерної рівності в Україні” 2007 р."

І на основі виокремлених у них гендерних розривів  (або ж і прямо - зон дискримінації за ознакою статі) переглянули критерії молдовських колег, таким чином адаптувавши їх до українських реалій.

Наприклад, ми додали такі критерії, як “Поєднання сімейних обов’язків зі службовими”, тощо.

А також переглянули й доповнили показники, які слугували наповненням самих критеріїв.

*****
Вважаємо, всі ці процедури зробили нашу систему показників всебічною, об'єктивною та відповідною нашій українській ситуації.

З іншого боку, ми зберегли і втілюватимемо саму систему та процедуру моніторингу, розроблену та неодноразово апробовану нашими молдовськими колегами:
систему балів по кожному критерію, та їх наповнення
підрахунок та візуалізацію (виклад у вигляді таблиці або графіка) результатів
постійне оприлюднення результатів – на сайті “Жінки у виборах” http://www.vybory2012.wcu-network.org.ua/