Віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд наприкінці минулого тижня перебувала з візитом у Берліні. У бесіді з кореспондентом Укрінформу в ФРН вона розповіла про те як у Німеччині ставляться до війни на Донбасі й допомоги Києву озброєнням.

БЕРЛІН КАТЕГОРИЧНИЙ ЩОДО ЗБРОЇ ДЛЯ УКРАЇНИ

- Пані Оксано, якими були головні акценти в спілкуванні під час зустрічей у німецькій столиці?

- Ситуація в Україні. Завдяки Посольству України в ФРН відбулася низка зустрічей, під час яких ми намагалися її пояснити. А німецькі представники - донести позицію офіційного Берліна, зокрема, стосовно підтримки санкціями, але за категоричної відмови надати нашій країні озброєння.

Це звучить як своєрідна мантра. Здається, що вони якось самі собі бояться зізнатися, що це треба робити (надати зброю Україні). Вони не стільки нас переконують, скільки себе.

- Ви виступили на конференції під назвою, яка сама за себе говорить "Зброя, санкції чи дипломатія? Шляхи деескалації конфлікту на сході України"? Який головний меседж прагнули донести?

- Назва конференції сама по собі не влаштовувала: це не є конфлікт. Це війна, яку відверто розв'язано з боку Росії. Якщо ми не матимемо чим захистити свою територію, своїх людей, то ані дипломатія, ані санкції не будуть в цьому випадку достатніми.

ДЛЯ НІМЦІВ ВІЙНА НА ДОНБАСІ Є ДАЛЕКОЮ, ЯК ПЕРША СВІТОВА

- Європейці, німці місяцями уникали того, щоби назвати те, що в нас відбувається, “війною”?

- Я би сказала, що “війна” вже є абсолютно нормальною риторикою. Якщо це від початку було війною, то скільки би ми не намагалися називати її “конфліктом”, “ситуацією”, “повстанцями”, нарешті люди повинні вимовити це слово “війна”.

От пролунала, наприклад, фраза про те, що “українські сепаратисти за підтримки російської армії”... Я відповіла: давайте говорити відверто: це є російська армія під прикриттям українських сепаратистів. Сепаратисти там ні до чого. Просто рішення прийняте в Росії, за російські гроші, з російською зброєю, російськими солдатами, а попереду, як декорація, використовуються сепаратисти...

Дуже цікаво говорити з німцями, з німецькими журналістами, тому що перспектива їхнього сприйняття є зовсім іншою, люди намагаються дивитися дещо відсторонено.

- Вони відсторонено критичні чи ставляться з розумінням, симпатією?

- Усі зустрічі проходили під знаком великої симпатії. Все одно є дуже велике відчуття прихильності до України, співчуття нашій державі. Відстороненість полягає в тому, що є намагання оцінити ситуацію так, як би ми оцінювали причини та наслідки, скажімо, Першої світової війни. Десь присутня така філософська нотка, розмірковування, у той час, коли для України це - жива рана. Те, від чого сьогодні залежить життя й смерть конкретних людей.

НОВИМ НАРДЕПАМ ЛЕГШЕ СПІЛКУВАТИСЯ ІЗ ЗАХОДОМ ЧЕРЕЗ ІНШУ КУЛЬТУРУ

- Війна в Україні, досить часті зміни складу владних органів не кращим чином позначаються на двосторонньому співробітництві з іншими державами. Які справи у міжпарламентському співробітництві між Україною та ФРН, між Верховною Радою та Бундестагом?

- Вважаю, що нинішня ситуація в Україні не впливає на наші взаємини. Думаю, що, навпаки, нинішній парламент має всі шанси започаткувати абсолютно нову культуру співробітництва з іноземними парламентами, зокрема, з Бундестагом.

До Верховної Ради зайшли носії трохи іншої культури, навіть не пострадянської, а антирадянської. Люди, які себе позиціонують зовсім по-іншому, мислять по-іншому, іноземними мовами володіють і багато чого читали і знали до того, як стали членами парламенту. Відповідно, це дуже допомагатиме представникам Бундестагу краще розуміти Україну, українців.

Викликом є війна. Вона робить нас дещо агресивними й наполегливими в тому, що ми повинні досягати. А європейці, зокрема, німці, є обережними, вони розуміють межі свого можливого. Але я не думаю, що це є перешкодою. Ситуацій ніколи ідеальних не буває.

- Німецький парламент планує проголосувати за ратифікацію Угоди про Асоціацію України з ЄС 27 березня...

- Я знаю, що в Бундестазі ратифікація відбуватиметься 27 березня. В цей час тут буде з візитом Голова ВР України. Він буде присутній.

- Чи плануються візити депутатів Бундестагу до України, окрім пана Ламмерта, який був у нас минулого місяця?

- Ми обов'язково будемо планувати такі візити. Ми обговорювали це питання. Віце-президент парламенту Едельгард Бульман, з якою ми зустрічалися, зацікавлена у візиті й, можливо, в розширеному форматі, із залученням представників Комітету в закордонних справах.

- Наближається 70-та річниця завершення Другої світової війни. Чимало країн відзначатимуть цю дату. Чи плануються якісь спільні заходи в цьому контексті між Україною та Німеччиною?

- Ми поки ще це не обговорювали. Думаю, що прийде момент і буде якесь обговорення. У Києві зараз багато клопотів, війна є в реальному часі... Хоча це теж треба використовувати, такі дати, проводити паралелі. Нічого нового не буває. Ми не в першій війні й, на жаль, не в останній...

Ольга Танасійчук, Берлін

УКРІНФОРМ