






«Держава сьогодні є в такому стані глибокої брехні, що просто втратила довіру людей»
Влада знущається над людьми, сьогодні це — львів’яни, завтра це можуть бути жителі будь-якого іншого міста.
Коли держава так знущається над своїми людьми, це принижує насамперед саму державу, і треба на це реагувати. Ми не можемо далі допускати такого свавілля. На жаль, і Президент, і Прем’єр, і коаліція, сьогодні є в такому стані глибокої брехні, що вони просто втратили вже легітимність і довіру людей. Але у нас немає іншої держави — ми мусимо її зберігати. Тому ми сьогодні захищаємо людей, щоб повернути легітимність державі.
«Дизайнери» цієї ситуації не мають сорому
Я пригадала розмову з одним із депутатів нинішньої коаліції, дуже високоповажним чоловіком. Розмова відбувалась одразу після підпалу сміттєзвалища у Грибовичах, і він, власне, є одним із «дизайнерів» цього підпалу. Коли загинули люди і почалося масове гоніння міського голови Львова і львів’ян, я запитала цього чоловіка, чи йому не соромно танцювати на кістках загиблих людей. Він сказав: «Гріх не скористатись такою можливістю».
Ця історія — для розуміння глибокого цинізму людей, які сьогодні закликають не піаритися на смітті. Я — не прокурор, але це — реальність.
Тут, в Адміністрації Президента, є люди, які є «дизайнерами» цієї та інших ситуацій в країні. Вони все розписали, як по нотах, і сьогодні це виконують. І при цьому не соромляться виходити на трибуну і тицяти пальцями, знаючи, що це — їхній злочин. Вони не мають сорому.
Нехай повернуть місту свободу, повернуть львів’янам можливість жити гідно
Я буду голодувати стільки, скільки Бог дасть здоров’я, або ж доки не буде прийняте відповідне рішення. Президент, так само як і Прем’єр, не використовували жодного юридичного механізму. Усе робилося, фактично, свавільними методами — дзвінками, погрозами, шантажами, які здійснювались щодо міських голів, місцевих рад — обласних, районних, щодо перевізників. Однак абсолютно в їхній владі повернути ситуацію назад, дати можливість місту жити.
Львів нічого не просить. Місто хоче мати можливість жити у тій свободі, яку воно вибороло свого часу і яку в нього штучно забрали. Нехай повернуть місту цю свободу, повернуть львів’янам можливість жити гідно, а не у смітті, і це буде точкою припинення нашої акції.