Сьогодні 19% українських жінок у віці від 15 до 49 років зазнають фізичного насильства, чоловіки в Україні отримують зарплату на 27% більшу, ніж жінки

В побутових розмовах, особливо від чоловіків, ми часто чуємо, мовляв, у нас в Україні немає жодної гендерної дискримінації і вся ця тема надумана. Вони знаходять сотні аргументів, аби обґрунтувати свою точку зору. Але усі ці аргументи розбиваються в друзки об повсякденну реальність.

Щоб не бути голослівною наведу лише кілька цифр. Сьогодні 19% українських жінок у віці від 15 до 49 років зазнають фізичного насильства, чоловіки в Україні отримують зарплату на 27% більшу, ніж жінки, 458 професій досі недоступні для жінок, більше 60% внутрішньо переміщених осіб в Україні – це жінки, 60 % працівників української системи кримінального правосуддя вважають, що жертви зґвалтування самі відповідальні за те, що з ними сталося, в українському парламенті вдвічі менше жінок, ніж в середньому по Європі.

Тобто гендерна проблематика – це реальність, з якою зіштовхуються мільйони людей. Для того, щоб зорієнтуватись в цьому морі питань і протиріч потрібен серйозний фаховий підхід. Його можуть забезпечити лише експерти, які займаються цією темою вже не один рік. Саме вони здатні поставити вірний діагноз, що допоможе сформувати правильний план лікування від гендерної дискримінації.

По-перше, експерти визнали, що проблема дотримання гендерної рівності дійсно існує. Це не вигадка, фантазія, а цілком актуальна тема, якій, на жаль, не приділяють необхідної уваги.

По-друге, на їхню думку, українське законодавство лише частково враховує гендерні аспекти. За десятибальною шкалою експерти оцінили гендерну збалансованість українського законодавства в 5,5 балів. Це надзвичайно низький рівень, якщо врахувати, що Україна вже давно долучилась до головних міжнародних зобов`язань щодо забезпечення гендерної рівності. Ці міжнародні документи зобов’язали нас суттєво змінити та адаптувати законодавство, але ми рухаємось надто повільно. Що говорити, якщо й досі ми не спромоглися ратифікувати Стамбульську конвенцію про запобігання насильству стосовно жінок та супутні їй закони. Досі не ухвалений новий Трудовий кодекс, який би виправив дискримінаційну ситуацію на ринку праці. Гендерне квотування для політичних партій фактично не діє, адже не передбачає жодних санкцій для тих, хто порушує його принципи. Не існує законодавчих обмежень для сексистської реклами.

По-третє, 76% експертів визнали, що теперішній рівень присутності жінок в органах державної влади України та в українській політиці явно недостатній. Це має далекосяжні наслідки. Чоловіча більшість в центральних та місцевих органах влади ставиться до гендерних питань по залишковому принципу. Вони явно не в мейнстрімі державної політики. Заради справедливості треба сказати, що багато чоловіків-урядовців розуміють реальну важливість гендерної проблематики, але загальний тренд поки що не зламаний. Це можна зробити за рахунок збільшення кількості жінок на всіх щаблях управління – від маленької громади до Верховної Ради. В парламенті зареєстрований законопроект 1456, що передбачає 40% гендерну квоту для першої п’ятірки списку політичної партії та 30% в кожній наступній десятці. При цьому ЦВК зобов’язується не приймати документи до участі у виборах, якщо партія ігнорує ці норми. Такий інструмент як квотування допоможе виправити ситуацію з представництвом жінок у владі й, відповідно, поставити питання рівності на передній план української внутрішньої політики.

По-четверте, за десятибальною шкалою експерти оцінили актуальність проблеми домашнього насильства в 9 балів. Більшість з них зауважила, що насильство має свій гендерний вимір, тобто його жертвами частіше стають жінки. І це зайвий раз доводить нагальність потреби ратифікації Стамбульської конвенції та ухвалення дотичних до неї законів.

По-п’яте, 91% експертів наголосили, що українське суспільство недооцінює реальний рівень важливості гендерних питань. Звідси й витікає недовіра та нехтування людьми, які хочуть щось змінити. Тому суспільство потребує потужної просвітницької кампанії, яка на конкретних прикладах доведе, що від досягнення балансу між чоловіками та жінками виграє кожен з нас. Комплексний гендерний підхід дозволить державі більш якісно виконувати умови соціального контракту, а отже гарантувати безпеку, стабільність та прогнозованість життя українців.

Новое время