Американці реалізували мінімалістичну модель, де величезну роль відіграють лобістські організації

Сьогодні Україна мусить створити принципово нове законодавство щодо звернень громадян, оскільки норми старих законів фактично є радянським спадком, а система подачі звернень настільки перевантажена, що реально не працює. В пошуках новою моделі мусимо ретельно вивчити світовий досвід, який накопичили розвинені країни. Я не прихильниця сліпого мавпування чужих практик, але в нас є можливість інтегрувати їх кращі елементи в українські реалії. Тому як голова робочої групи, що займається розробкою нового законодавства щодо звернень громадян, буду поступово знайомити вас з тим, як це працює у них, за кордоном.

Почнемо зі Сполучених Штатів Америки – нашого стратегічного партнера й країни, яка народилась з традицій демократії й народовладдя. Вже батьки-засновники США в перших поправках до Конституції передбачили право звернення людини до держави в підтримку або в знак протесту проти певних дій чи явищ. Це право включає в себе широкий комплекс вчинків: написання листів, електронні петиції, дача свідчень перед трибуналами, подача позовів, мирні протести й пікети тощо.

Спочатку громадяни могли подавати звернення лише до федеральних органів влади – Конгресу й федеральних судів. Але сьогодні це право імплементоване 50-ми штатами, в тому числі їх законодавчими, судовими й виконавчими установами. При цьому, право на звернення та право на мирні збори громадян розглядаються як частина одного цілого процесу.

Ще недавно у США жваво дебатувалось питання про межі лобізму, який у деяких випадках може вилитись у відвертий тиск на певних посадових осіб. Противники вказували, що це несе загрозу незалежності владних інститутів, а прихильники доводили, що обмеження порушать конституційне право громадян бути почутим державою.

Цікаво, що на відміну від України й багатьох інших країн, право на звернення у США не передбачає відповіді з боку державних установ. Тобто воно працює лише в напрямку громадянин-держава. На державному рівні визнано, що управлінський апарат не має можливостей приділити індивідуальну увагу кожному заявнику.

Сьогодні більшість паперових та електронних звернень в Сполучених Штатів – це ініціативи приватних некомерційних лобістських груп. Одночасно зі збором підписів в підтримку певної ідеї вони можуть збирати кошти для реалізації цілей цієї групи. Це стосується найширшого кола питань – від медицини й соціального забезпечення до конкретних законодавчих ініціатив.

Однією з найбільш впливових лобістських груп є AARP, яка захищає інтереси людей, яким за 50 років. Вона часто подає звернення членам Конгресу та представникам законодавчих установ різних штатів. За останні кілька років в підтримку своїх ініціатив вона подала звернення з мільйонами підписів американців.

Потужним імпульсом для системи звернень громадян став розвиток електронних сервісів. Вони відкрили шлях до масових народних петицій, які раніше подавались лише спорадично. Найяскравіший приклад – це 2003 рік, коли була подана петиція з 1,5 млн. підписів за відставку губернатора Каліфорнії. Тепер сервіс «Ми – народ» на сайті президента дозволив подавати звернення до політичних експертів президентської адміністрації. Отримавши 100 тис. підписів за 30 днів, така петиція розглядається ними автоматично.

Таким чином, в Сполучених Штатах реалізована так звана мінімалістична модель системи звернень громадян, в якій існують мінімум норм, що регулюють цю сферу. Формально держава не зобов’язана надавати відповідь по кожному зверненню, крім випадків, коли скарга стає предметом судового розгляду. Цей, здавалось би, недолік пом’якшується «подушкою» лобістської практики, яка допомагає американцям відстояти свої права та донести до держави свої потреби.

Ірина Суслова Народний депутат фракції Партії “Блок Петра Порошенка”
для “Нового времени”

Блок Петра Порошенка