Українська політика стане більш миролюбною, професійною та соціально орієнтованою, якщо жінки отримають понад 30% місць у місцевих радах, а згодом і в парламенті. Так оцінюють норму про гендерні квоти в законі про місцеві вибори як представники більшості фракцій парламенту, так і політологи й експерти з гендерних питань. Представники «Блоку Петра Порошенка» взагалі вважають, що паритет жінок і чоловіків у владі – невід’ємна ознака демократичної європейської держави. Водночас дехто з політиків називає квотування за статевою ознакою штучною вимогою, яка направду не гарантує рівноправ’я.

Частка жінок серед громадян України – майже 54%, свідчить державна статистика. Однак представниці прекрасної статі від початку незалежності залишаються меншістю в органах центральної та місцевої влади. Так, лише у восьмому скликанні українського парламенту кількість жінок-депутатів перевищила 11%, до того вона була ще меншою. Лише на рівні сільських рад депутатів жінок та чоловіків приблизно порівну, а чим вищим є рівень представницького органу, тим менше в ньому жіноцтва, визнає експерт з гендерних питань Лариса Кобелянська. На її думку, в таких умовах квота щодо кількості жінок – необхідний крок. Водночас експерти не вважають норму закону щодо гендерних квот зрозумілою та дієвою і не сподіваються, що 30% жінок у партійному списку перетворяться на 30% у місцевій раді.

Утім, представники більшості фракцій парламенту, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, схвально оцінюють такі вимоги щодо гендерної рівності.

Так, представниця «Самопомочі» Альона Бабак визнає, що в Україні жінкам важче потрапити до влади: і через суспільні стереотипи, і через родинні обов’язки, які залишають менше часу на публічну активність.

«Жінкам заважають іти до влади і суспільні стереотипи, і об’єктивна реальність. Жінка має бути і на роботі, і доглядати за дітьми. Вона не може працювати постійно в неробочий час. Бо коли ти в політиці – ти маєш часові обмеження: більше часу віддаєш суспільній діяльності, і менше – родині. Тому це право кожної жінки – обирати: чи їй більше уваги приділяти родині, чи все ж виділити частину часу для громадської або політичної діяльності», – пояснює депутат.

На думку Альони Бабак, в політиці має діяти принцип рівних можливостей. І якщо вдасться застосувати квоту в 30% на практиці, то «обличчя української політики стане більш подібним до обличчя виборців». Нині політичні сили активно шукають до своїх лав жінок, щоб відповідати квотному принципу. Тому фактично, якщо до влади будуть залучені жінки, то це будуть нові обличчя, реальні представники суспільства, підсумовує представниця «Самопомочі».

Ставку на жінок роблять ті партії, які очолюють жінки

Втім, окремі українські політичні сили вже давно робить ставку на жінок, ще до зміни законодавства про місцеві вибори. Так, партійні списки об’єднання «Батьківщина» традиційно очолює жінка: раніше це була лідер партії Юлія Тимошенко, нині – полонена українська льотчиця Надія Савченко.

Партії з власної ініціативи, а не лише під тиском закону, мають залучати жінок до своїх лав, саме такий підхід діє в багатьох країнах ЄС, наголошує Олена Кондратюк, депутат від «Батьківщини».

«Наша політсила має достатню кількість жінок: успішних, професійних. Закон про квотування, який ми ухвалили – це європейський підхід. Утім, в ЄС часто квотування є «тихим»: партії з власної ініціативи беруть жінок до своїх лав. Якщо інші політичні сили дотримуватимуться квотного принципу – українська політична карта докорінно зміниться», – очікує Олена Кондратюк.

Більше половини жінок у владі є ознакою соціально орієнтованої держави – Ірина Луценко

Велика кількість жінок у парламенті та в місцевій владі є невід’ємною ознакою розвинутих держав з високим рівнем добробуту, такі приклади наводить Радіо Свобода депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ірина Луценко.

«Наша політсила має достатню кількість жінок: успішних, професійних. Закон про квотування, який ми ухвалили – це європейський підхід. Утім, в ЄС часто квотування є «тихим»: партії з власної ініціативи беруть жінок до своїх лав. Якщо інші політичні сили дотримуватимуться квотного принципу – українська політична карта докорінно зміниться», – очікує Олена Кондратюк.

Більше половини жінок у владі є ознакою соціально орієнтованої держави – Ірина Луценко

Велика кількість жінок у парламенті та в місцевій владі є невід’ємною ознакою розвинутих держав з високим рівнем добробуту, такі приклади наводить Радіо Свобода депутат від «Блоку Петра Порошенка» Ірина Луценко.

«Згадаймо Норвегію, Швецію, Фінляндію, Данію – найбільш соціально розвинені країни. Вони теж починали з квотування. А нині жінок у органах влади – близько 60%. Як результат, там найвищі європейські стандарти. Там, вийшовши на пенсію, людина живе ще багато років, подорожуючи світом та турбуючись про своє здоров’я. А в нас? Будьмо відверті: жінці, яка не має серйозної фінансової підтримки, зайти до парламенту неможливо. Тому ми намагаємося виправити цю ситуацію «м’яким тиском»: через квотування у партійних списках 30% – не жінок як таких, а осіб певної статі», – пояснює Ірина Луценко.

Ширше представництво жінок у владі підтримують і за межами парламентської коаліції. Часто жінка є кращим керівником, з нею легше співпрацюють інші посадовці, її не бояться підлеглі, визнає депутат від Радикальної партії Оксана Корчинська. Втім, на її думку, статеві квоти не є необхідністю.

«Я не вважаю, що жінці набагато важче потрапити в політику, ніж чоловікові. Якщо вона дійсно цього хоче. Я особисто не зазнавала жодних перешкод чи дискримінації», – зізнається депутат.

Переважна більшість політиків та експертів, опитаних Радіо Свобода, називають прогресивною норму закону про квоту в 30% представників кожної статі у партійних списках на місцевих виборах. Однак є й ті, хто вважають, що законодавство не повинно регламентувати кількість жінок у владі.

Це має бути рішення політичних сил і самих виборців, а не законодавчі вимоги чи квоти, заявив Радіо Свобода голова фракції «Народного фронту» Максим Бурбак.

«Я взагалі до будь-яких квотувань дуже негативно ставлюся, але гендерна рівність має бути присутньою, в тому числі в органах влади».

Раніше «Народний фронт» заявляв, що цього разу не бере участі у місцевих виборах. Натомість більшість політичних сил, які мають намір потрапити до місцевих рад цього року, збільшують частку представниць прекрасної статі у партійних списках, такі дані наводить мережа «Опора» й інші організації, що спостерігають за виборами. Для порівняння, на всіх минулих місцевих виборах частка жінок була не більшою за чверть від усіх кандидатів, повідомляють в Комітеті виборців України та в «Опорі».

Радіо Свобода