Законопроект про реінтеграцію окупованих територій досі не оприлюднений, але вже провокує бурхливе обговорення. Так, заступниця голови Верховної Ради Оксана Сироїд впевнена, що документ варто було в першу чергу погоджувати з народними депутатами та громадськістю, а не міжнародними партнерами. А колишній депутат Єгор Фірсов вважає, що законопроект є частиною передвиборчої компанії президента Порошенка.

Цей закон є необхідною умовою відновлення суверенітету над неконтрольованими територіями, але це лише крок до цієї мети, відзначає експерт з українсько-російських відносин, кандидат політичних наук Володимир Нагірний.

Коли кажуть про зміну статусу АТО, то мова не йде про воєнний стан чи війну, а йдеться про захист українських територій, тобто ті формулювання, які зараз мають публічних характер набудуть законодавчого закріплення, пояснює експерт.

До того ж такий закон дасть можливість та підстави для проведення миротворчої операції, вважає Володимир Нагірний.

«З точки зору безпосередньої реакції Росії, думаю, будуть просто заяви в дусі російської пропаганди, заперечення присутності в цьому конфлікті і традиційний набір. В даному випадку в Росії немає необхідності для якоїсь суттєвої реакції. Скоріше слід чекати інформаційної реакції та певних політичних рухів, пов’язаних із цим законом», – прогнозує він.

Інформації про законопроект наразі вкрай мало і писався він в закритому режимі в Адміністрації президента, зазначає колишній народний депутат Єгор Фірсов. Організації, які опікуються Донбасом, також не мали змоги долучитися до процесу.

На його думку, в такому законопроекті має бути інформація щодо того, як діяти, коли окупована територія стане підконтрольною українському уряду – наприклад, кого амністувати, а кого арештовувати, як чинити з правоохоронцями, які перейшли на бік бойовиків.

Досі немає такого закону, який би захищав права людей з окупованих територій Донбасу, прописував порядок дій для тих, хто постраждав, зазначає Єгор Фірсов, тож цей закон варто було ухвалити ще в 2014 чи 2015 роках.

«В мене складається враження, що закон цей ухвалюється не для того, щоб щось врегулювати в майбутньому, а для того, щоб у 2019 році (до виборів президента залишилось близько 16 місяців) президенту відповідати на питання щодо оборони. На цьому законі президент буде показувати, що бачите, ми ухвалили рішення, що називаємо війну війною», – пояснює він.

Народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Сергій Мельник визнає, що широкого обговорення власне тексту документу всередині фракції ще не було при цьому він також очікує на те, що його буде зареєстровано в парламенті вже цього тижня.

В першу чергу, говорить Мельник, законопроект визначає статус Росії як агресора.

«Я вважаю, це правильно – визначення Росії як окупанта і її відповідальності за населення і окуповані території. Звичайно, обговорювалось питання, що потребує зміни і сам формат АТО, визначення дещо іншого правового статусу», – сказав він в ефірі «Ранкової Свободи».

Крім того, депутат вважає, що окремі положення закону могли узгоджуватись з іноземними партнерами України.

«Певні речі, мабуть, узгоджувалися з партнерами, тому що ми чули в цьому контексті і заяву президента Франції про посилення, активізацію нормандського формату. Тому, виходячи з загальної мети відновлення суверенітету – в такому ключі й було обговорення», – підсумовує він.

Самі ж парламентарі, за словами Мельник, зможуть ознайомитись із законопроектом та висловити свої зауваження після його реєстрації.

Такий порядок дій не влаштовує заступницю голови Верховної Ради Оксану Сироїд. На її думку, з боку президента Порошенка неправильно було спершу показувати законопроект міжнародним партнерам, не показавши спершу народним депутатам.

«Як може хтось поважати суверенітет України, якщо власний президент не поважає цей суверенітет і один з його елементів – роботу українського парламенту? Коли кажуть, що цей законопроект завтра має бути внесений і проголосований – я перепрошую, напевно, суспільство все-таки хотіло б побачити його і почути обговорення цього документу», – вважає парламентарка.

Вона звертає увагу на те, що дискусія навколо законопроекту ґрунтується на припущеннях:

«Ми другий місяць обговорюємо те, чого немає, а це також важливо, тому що тоді немає легітимності цього документу і там може бути все, що завгодно».

Як каже Сироїд, посилаючись на власний досвід, якщо законопроект буде внесено на реєстрацію та голосування в один день, це може бути пов’язано з певними ризиками:

«На жаль, через те, що документ не буде вчасно внесений до парламенту, а буде знову ж таки «пропихатись», ламаючи парламент через коліно, загрози є дуже великі», – побоюється політик.

Сама практика погодження законодавчих ініціатив із фахівцями з-за кордону теж не викликає в заступниці голови парламенту схвалення. Як приклад вона наводить зміни до Конституції, які передбачали особливий статус для Донбасу – мовляв, хоча міжнародні партнери їх і погодили, в українського суспільства ця ідея не знайшла підтримки. Натомість, впевнена Сироїд, зміни в законодавстві можливі лише після тривалого обговорення всередині України.