






В Україні немає досі визначеної політики щодо наших стосунків з Білоруссю. Ще відтоді, як там розпочалися протести після сфальсифікованих виборів, Україна намагалася всидіти на двох стільцях. Про це сказала в етері "Великої політики" депутатка "Голосу" Інна Совсун.
"З одного боку, нам треба в них бензин купувати, залежати від аварійного постачання електроенергії, з іншого боку, ми хочемо до Європи, хочемо демонструвати, що підтримуємо вільні вибори, засуджуємо агресію щодо власних громадян з боку так званого президента Лукашенка. І через цю спробу всидіти на двох стільцях ми пропустили багато того, що відбувалося в Білорусі, в тому числі того, що напряму може і буде зачіпати нас", – наголосила депутатка.
Вона нагадала, що історія з мігрантами в новинах виникла останніх кілька днів, але насправді розвивалася місяцями. Але в Україні адекватного реагування, проведення консультацій, скоординованих дій до сьогодні не було.
"Ми знали, що поляки з серпня мали 30 тисяч випадків незаконного перетину кордону, але ми ніяк не реагували, маючи кордон 1084 км, який великою мірою фіктивний, він не є реальним кордоном, який міг би нас захистити від вторгнення", – зауважила Совсун.
За її словами, хоч мігранти зі Сходу не дуже хочуть в Україну, але навряд чи їх будуть запитувати, бо насправді, якщо завдання Путіна і Лукашенка дестабілізувати ситуацію в усій східній Європі, то вони намагатимуться це робити всіма можливими способами, на всіх можливих фронтах. Зараз цих мігрантів вони використовують як зброю, додала Совсун.
"Ця розкоординованість з боку європейської і української реакцій їм тільки допомагає. Сьогодні вийшла заява одного з німецьких політиків, який запропонував скерувати цих мігрантів до України. Це публічна політична заява європейського політика. Це насправді дуже небезпечно, це ті речі, про які ми мали говорити, щоб вони навіть не виринали в публічному просторі", – сказала народна депутатка.
Вона переконана – єдність української і європейської позиції може допомогти в цьому протистояти.
"А ми, на жаль, не є активною стороною переговорів з європейцями щодо протистояння цим викликам. Ми частіше бачимося, як ще одна зона нестабільності, а не як надійний партнер", – каже Совсун.
Вона наголосила, що зараз треба провести консультації з Польщею, Литвою і Німеччиною. Також треба говорити з Брюсселем, там теж ухвалюють рішення щодо кордонів. Крім того, треба мати план на випадок, якщо ці мігранти таки опиняться в Україні.
"План, що ми будемо робити, якщо ці люди опиняться в Україні, у нас має бути готовий", – констатувала Інна Совсун.
Нагадаємо, режим Лукашенка в Білорусі штучно спричинив міграційну кризу на кордонах з Євросоюзом. Уранці 8 листопада у Білорусі до кордону з Польщею вирушила величезна колона мігрантів. Дві великі групи мігрантів прорвали паркани і потрапили до Польщі з території Білорусі.
Водночас заступник голови МВС Євген Єнін заявив, що Україна повністю контролює ситуацію на своєму кордоні з Білоруссю. Наразі прикордонники посилюють захист та готові до можливих провокацій.
Раніше Литва і Латвія, а також Польща та Естонія звинуватили владу Білорусі у використанні нелегальних мігрантів як зброї в так званій гібридній війні проти ЄС. Вільнюс, Рига, Варшава і Таллінн закликали ООН вжити заходів щодо білоруського керівництва через заохочення іноземців до незаконного перетину кордонів Євросоюзу. На кордоні Польщі та Білорусі вже загинули кілька мігрантів.