






Люди не асоціюють своє життя та його якість із законодавчими процесами, які відбуваються у парламенті, та думають, що це їх не стосується. Про це заявила віце-спікер Верховної Ради Оксана Сироїд під час конференції «Роль парламенту, Глави держави, уряду та громадськості у підвищенні якості законодавчого процесу».
Нині, за її словами, перед парламентом, первинною місією якого є контроль за тим, як уряд збирає та витрачає гроші в інтересах народу, який він представляє, стоїть ряд викликів. Їх причини, заявила Оксана Сироїд, часто лежать значно глибше, ніж здається на перший погляд.
Оксана Сироїд пояснює: «Передовсім багато проблем закладено у Конституції, у балансі влади, який, на жаль, не сприяє якісному законодавчому процесу, а сприяє, щоби рішення ухвалювалися поза межами парламенту. Справа в тому, що, відповідно до Конституції України, великий обсяг виконавчої влади належить до сфери компетенції Президента, а сам Президент знаходиться поза парламентським контролем у частині виконавчої влади. А ми чудово розуміємо, якщо виконавча влада випадає з-під контролю Верховної Ради, це завжди матиме загрозу і неякісного законотворення, і для
прав та свобод людини».
По-друге, великою проблемою є те, що в Україні досі не побудували політичну систему відповідальних та ідеологічних політичних партій, які б пропонували людям шлях розвитку держави. «Відповідно, партій, які, прийшовши до парламенту, не творили законопроекти одного дня, а створювали проекти рішень, які дозволяли би змінювати державу відповідно до певного бачення», – наголошує віце-спікер.
«Ще одна проблема, що також є системною, це відповідальність уряду за рішення, які пропонуються Верховній Раді, – додає Оксана Сироїд. – На жаль, ми звикли до процесу, коли бачимо проекти рішень за ніч чи декілька годин до процесу їх обговорення. Тобто, якщо нема політики уряду, з якою він готовий прийти та обґрунтувати у парламенті перед суспільством, то дуже складно очікувати якісного законодавчого процесу, бо ми не знаємо, куди йдемо».
«І нарешті, – підсумовує віце-спікер, – довіра між урядом та парламентом. Якщо не буде довіри між інституціями, у тому числі, Президента, якщо будуть спроби і далі ухвалювати рішення поза стінами парламенту, то ми можемо змінювати Регламент Верховної Ради, тренувати працівників, робити все, що завгодно, але якість законодавчого процесу не покращиться».