Громадські організації звернулися до лідерів партій із закликом запровадити добровільні 30-відсоткові гендерні квоти. На думку активістів, завдяки цьому склад Верховної Ради краще представлятиме українське суспільство, половину якого становлять жінки. Зараз у парламенті більше жінок, ніж у попередніх скликаннях, проте менше, ніж у середньому по Європі, нагадує народна депутатка Ірина Суслова.

Група правозахисників 29 травня оприлюднила звернення до лідерів партій із закликом сформувати свої партійні списки з урахуванням 30-відсоткової гендерної квоти. Серед тих, хто підтримав заяву – низка профільних організацій і понад 20 громадських діячів, журналісток і гендерних експерток.

Якщо у Верховній Раді четвертого скликання було 29 жінок, то в поточному восьмому їх вже 49 – із понад 400 парламентарів. Автори звернення апелюють до того, що кількість жінок в українському парламенті становить 12%, що відчутно менше за середній показник по світу – 22,7%. У Європі жінки в середньому складають 25,6% від кількості членів парламентів.

«Очевидно, що 12% жінок у парламенті нашої країни – це критично мало не тільки для досягнення гендерної рівності, а й, як наслідок, для прийняття зважених рішень у політиці, економіці, військовій, освітній, медичній, культурній та інших сферах», – стверджують активісти.

За словами народної депутатки від фракції «Блок Петра Порошенка», голови парламентського підкомітету з питань гендерної рівності та недискримінації Ірини Суслової, йдеться про те, щоб мінімум 30% списку партії складали представники іншої статі.

​«Це не означає, що 30% списку мають складати жінки. Так само жінками можуть бути й 70% списку, або можлива інша пропорція», – пояснює вона.

Квоти передбачені зокрема законом про політичні партії – відповідні зміни до нього внесли у 2013-му і 2015 роках. Однак Виборчий кодекс, який передбачає парламентські вибори за відкритими партійними списками, Верховна Рада перед дочасними виборами 2019 року так і не ухвалила.

Суслова вбачає зв’язок між кількістю жінок у парламенті та рівнем життя в країні.

«Є країни скандинавські, про які ми знаємо, що показники відповідають 50% і більше. Ми згадали динаміку росту економіки і ВВП, так от зі збільшенням кількості жінок відбувалося збільшення показників ВВП на душу населення. Це також цікаві цифри, тому що зазвичай існують стереотипи, що жінка не може, вона економічно неспроможна», – зазначає вона.

Втім, згідно зі звітом Європейського парламенту «Жінки в політиці: глобальна перспектива», низька представленість жінок у політичному житті все ще є світовим явищем. За даними звіту, лише один член нижньої чи єдиної палати парламенту з чотирьох по всьому світу – жінка. А найбільше депутаток – у Руанді, де вони становлять 56% місцевого парламенту.

«Глобально частка жінок у парламентах зросла до 24,1% до кінця 2018 року, що на 13% більше, ніж двадцять років тому. У 2018 році 55 жінок очолювали палати національних парламентів (із 279 таких посад по всьому світу)», – йдеться в документі.

Нереєстрації списку за відсутність квот не буде – Голуб

Гендерна експертка, голова правління Центру «Розвиток демократії»​ Елла Ламах звертає увагу на те, що упередження зустрічаються і серед самих жінок.

«На жаль, нам треба говорити не тільки з чоловіками, але й жінками. Дуже багато жінок, які говорять: «ах, ми знаємо одну політичну лідерку-жінку, подивіться, що вона наробила в країні». А скільки є чоловіків, які наробили в країні, чому жінки про це не говорять? Чому чоловіки, наприклад, говорять: «слухайте, жінки, не йдіть у політику, там так важко»? Буквально кілька днів тому почула це від політичного лідера в Чернігівській області. В той же час він заяву не пише, якщо й говорить про те, що там важко», – розповідає вона.

Хоча відмова від квотування не спричиняє ніяких санкцій, експертка з недискримінації Центру прав людини ZMINA Ірина Виртосу нагадує, що, згідно з законодавством, партія, принаймні 30% якої становлять жінки, може претендувати на додаткове бюджетне фінансування.

У 2016 році Національне агентство з питань протидії корупції вперше повідомило про застосування цієї норми: тоді гендерної квоти дотрималася тільки партія «Самопоміч». Вона отримала всі 10% всього бюджетного фінансування партій – майже 89 мільйонів гривень.

Голова громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» Олександра Голуб додає, що, окрім додаткового фінансування, більше жінок у списку можуть принести партії більшу підтримку.

Вона висловлює думку, що українське суспільство готове до дотримання гендерних квот навіть попри відсутність відповідальності за порушення.

«Принаймні на цих дострокових виборах санкції (за недотримання квот – ред.) у вигляді нереєстрації списку не буде. Але я думаю, що наше громадянське суспільство, політичні партії вже дозріли до того, щоб виконувати певні норми все ж таки без застосування до них санкцій і враховуючи той аспект, що за дотримання квоти буде додаткове фінансування», – стверджує вона.

Іншою важливою умовою для того, аби вирівняти гендерний дисбаланс у Верховній Раді, Голуб називає наявність активних жінок-політиків – за її словами, їх не бракує.

«Ці жінки дійсно є, і вони вже представлені в органах місцевого самоврядування, тому що коли ми поглянемо на селищні, сільські і міські рад, жінки там представлені сьогодні в 20%, 30%, тобто політичним партіям не потрібно дуже довго шукати», – стверджує Голуб.

Аргумент про відсутність достатньої кількості компетентних жінок-політиків вважає недоречним і Наталія Делієва, представниця Асоціації жінок України «Дія», основний офіс якої розташований в Одесі.

«Коли кажуть: так-так-так, квоти, але в нас немає жінок, які хочуть йти в депутатки, немає активних – є. Є багато активних, порядних, розумних жінок, з трьома вищими освітами, і все в їхніх руках. Якби були відкриті списки, я думаю, що, може, і не треба було б квоти запроваджувати. Тому що люди б за жінок голосували», – припускає активістка.

Активісти розмістили звернення у відкритому доступі, щоб усі охочі могли його підписати. За тиждень вони планують розіслати його народним депутатам, уточнює Ірина Виртосу.

За даними звіту Global Gender Gap 2018, який готують щорічно в рамках Світового економічного форуму, Україна посідає 105-е місце зі 149 в рейтингу політичного заохочення жінок. На першому місці в цьому переліку Ісландія, на останньому – Ємен. В оцінці країн до уваги, поміж іншого, береться і наявність квот для жінок в органах влади.

«Попри звуження свого гендерного розриву в тому, що стосується доходу та законодавства, високопосадовців і менеджерів, Україна цьогоріч поступається низці країн, що розвиваються швидше», – йдеться в звіті.

Позачергові парламентські вибори призначені на 21 липня 2019 року.

Радіо Свобода