Євродепутатка: Мене тішить, що в Раду проходять нові сили

Член місії ОБСЄ зі спостереження за виборами в Україні, євродепутатка Ребекка Гармс поділилась з DW своїми враженнями від ходу голосування, прокоментувала дані екзит-полів і ситуацію на Донбасі.

Пані Грамс, ви були сьогодні спостерігачкою на виборах в України від ОБСЄ. Де Ви були? Що бачили?

Я була в двох нецентральних районах Києва, які належать до виборчого округу номер 216. ОБСЄ (Організація з безпеки та співробітництва в Європі – Ред.) хотіла, аби ми пішли туди в тому числі й тому, що в цьому окрузі можна було спостерігати перегони мажоритарних кандидатів, які йшли пліч-о-пліч один із одним. За день спостережень у мене виникло враження, що це дуже спокійні вибори. Уже опівдні керівництво виборчих комісій повідомило про те, що явка виборців виглядає гіршою у порівнянні з позачерговими президентськими виборами у травні цього року. І ця теза підтвердилася у другій половині дня, а також наприкінці голосування на тих дільницях, на яких ми були. Тобто явка виборців на цих виборах виявилася явно нижчою, ніж під час президентських виборів у травні.

Чи спостерігали Ви якісь порушення виборчого процесу?

Ми знаємо, приміром, про один випадок, коли чоловік спробував сфотографувати свій виборчих бюлетень. Але це помітили, після чого покликали міліцію й ситуація була вичерпана. На іншій виборчій дільниці був чоловік, який хотів вийти за її межі зі своїм бюлетенем. Але його затримали спостерігачі, які працювали там. І це все. Загалом усе було добре організовано, все перебувало під впевненим керівництвом переважно жінок-голів виборчих комісій. Ситуація виглядала так, що на 13 жінок серед керівництва комісій припадало десь лише 2 чоловіки.

Як Ви можете прокоментувати перші результаті екзит-полів, які оголосили соціологічні інститути в Україні?

Попередні результати виглядають досить цікаво. Якщо ці дані відповідатимуть дійсності, то для німецької та західноєвропейської дискусії щодо України цікавим видається той факт, що партія Олега Ляшка отримує гірший результат, аніж очікувалося. Багато ЗМІ називали його весь час чи не другою силою в майбутньому парламенті, але ці перші попередні дані говорять про те, що це не так.

Я не хочу, щоб це сприймалося як ґрунтовне коментування результатів виборів, але, приміром, той факт, що партія Арсенія Яценюка “Народний фронт” з таким незначним відставанням від вірогідного переможця – “Блоку Петра Порошенка” – опинилась на другому місці, це ствердження загальної конструкції влади в Україні між президентом та тимчасовим урядом.

Але що мене особливо тішитиме, якщо це також відповідатиме офіційним результатам голосування, це якщо “Самопоміч” – блок громадянського суспільства та нових політичних гравців – опиниться на третьому місці, як демонструють екзит-поли.

Я взагалі могла спостерігати, як важко було в цій виборчій боротьбі молодим партіям, тим, хто ще ніколи не брав участь у виборах. Вони мали приблизно два місяці, аби організуватися, створити виборчі програми, списки кандидатів, заявити про себе. Вони також мали знайти гроші, аби мати право балотуватися. І сьогодні часто можна було констатувати, що їх просто-напросто не знають, що багато хто їх, може, й обрав би, якби довідався про них. І все це, на мою думку, було однією з ознак несправедливості в боротьбі між “старожилами” та “новачками”. Але поки що невідомо, як зміниться ситуація, коли ставатимуть відомі більш надійні дані щодо результатів голосування.

Який вплив на легітимність цих виборів має той факт, що в 15 виборчих округах Донбасу голосування не відбулося?

Звичайно, це ускладнює ситуацію. Але таке ускладнення, знову ж таки, викликано сепаратистами й бойовиками на сході України, яких підтримує Росія. Це перешкоджає вільному волевиявленню та з’ясуванню політичних настроїв у східних регіонах. Від самого початку було зрозуміло, що за таких умов у Донецькій області не могли відбутися справжні вибори. Але цьому перешкодили власне проросійські сепаратисти.

Там просто не можна було голосувати. Навіть якщо в так званих змішаних виборчих округах, які лежать як у зоні бойових дій, так і за її межами, люди й хотіли проголосувати, то їм доводилось сильно ризикувати. Тим, хто хотів проголосувати, погрожували переслідуваннями. Слід констатувати, що в умовах, коли порушується перемир’я, коли на адресу тих, хто хотів проголосувати, висловлюються погрози, бойовики та сепаратисти, яких підтримує Росія, прагнуть перешкодити подальшому існуванню української держави на Сході.

Повінь

08-11-2017

НАВЧИСЬ БУТИ ХОРОШОЮ ПОЛІТИКИНЕЮ

Школа ПУЛу жінок
заходь!
Відеоматеріали
З чого і як жінка може почати політичну кар’єру? Що найважливіше на початку? Для чого потрібна команда? Що таке ресурси? Для чого потрібна політична платформа? Для чого взагалі жінкам іти у політику? На ці та інші запитання відповідають експерти у фільмі «Жінки в політиці. З чого почати?» Фільм є частиною циклу з 6 серій, в яких політологи, політтехнологи, фахівці з риторики, переговорів, тайм-менеджменту розповідають про основні моменти, на які має звернути увагу жінка-політик на початку своєї кар’єри. Жінки-депутатки діляться власним досвідом подолання труднощів, які чатують саме на жінку в політиці, і дають низку порад. Фільми створено ВГО «Жіночий консорціум України» за фінансової підтримки Канадського фонду розвитку місцевих ініціатив. Точка зору авторів і героїв фільмів може не співпадати з офіційною позицією Канадського фонду розвитку місцевих ініціатив. Над проектом працювали: Віра Карайчева (авторка ідеї та режисер), Оксана Ярош, Марія Алєксєєнко, Ольга Веснянка, Олег Зорін, Тимур Тарасов, Марія Сулима Висловлюємо подяку за участь у зйомках Тетяні Баєвій, Ірині Бережній, Денису Богушу, Людмилі Богуш-Данд, Катерині Везелевій, Лілії Гриневич, Олегу Демчику, Ользі Денисовій, Лесі Оробець, Нелі Пославській, Альоні Сибіряковій, Михайлині Скорик.
Жінки-народні депутатки
Суб’єкт висування - Політична партія «Об’єднання «САМОПОМІЧ», обрана в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі.
Copyright www.womeninpolitics.org.ua. All rights reserved
Яндекс.Метрика