Перемога політики рівності у Швеції стала можливою завдяки суспільній активності жінок

«Нашим завданням є інтеграція питань гендерної рівності в усі сфери суспільства, оскільки в результаті це призведе до економічного зростання.

Гендерна рівність та максимальна наявність працюючих жінок є визначальним фактором, що обумовлює достаток і добробут у суспільстві. Економічне зростання Швеції відбувалося за рахунок гендерної рівності впродовж багатьох десятиліть».

З такими словами до українських студентів два роки тому звернувся прем’єр-міністр Швеції Стефан Левен, який тоді відвідав Україну. У них – суть політики рівності Швеції. Результат цієї політики помітний кожному. Це, передусім, рівень життя людей: 15 місце у світі за рівнем ВВП на душу населення, перше місце в рейтингу країн, що забезпечили умови для бізнесу, друге місце в Глобальному інноваційному індексі, лідерство в рейтингу найповажніших держав світу за версією Reputation Institute.

Обличчям Шведської демократії є її парламент – Риксдаг. Сьогодні з 349 депутатів 44% складають жінки. Завдяки цьому гендерні питання залишаються в епіцентрі політичних дискусій. Але так було не завжди. У 70-х роках минулого століття гендерний баланс в шведському Риксдазі був на рівні сучасної України: близько 13% парламентарів були жінками.

Традиційно ліві партії задавали тон в шведській політиці й саме вони першими проголосили принцип «Кожне друге місце в списку для жінки». З часом більшість політичних сил взяли на себе зобов’язання надавати не менше 40% свого списку жінкам. Остаточний перелом відбувся в 1994 році. Громадські організації, що відстоювали права жінок, поставили політикам ультиматум: або вони ставлять гендерні питання на порядок денний та масово рекрутують жінок до партійних лав, або буде створена окрема феміністична партія. Опитування показали, що вона могла розраховувати на значну підтримку. Політики, які боялися втратити довіру виборців, вимушені були йти їм назустріч. Так, питання рівних прав та можливостей чоловіків і жінок стали мейнстрімом шведської політики. Саме на цих виборах шведські жінки завоювали 44% місць в Риксдазі й з того часу зберігають за собою це завоювання.

Політичні партії Швеції зрозуміли, що жінки в їхніх лавах – це запорука успіху не лише самої партії, але й усієї держави. Між ними розгорілася справжня боротьба за жінок-лідерок й вся партійна система тепер заточена на формування власного потужного жіночого крила. Низка партійних лідерів (чоловіків і жінок) не соромляться називати себе феміністами й будують амбітні плани поширення політики рівності на все нові і нові сфери суспільного життя.

В Риксдазі гендерна рівність є категорією не формальною, а реальною, яку може побачити й відчути кожен. Наприклад, при формуванні парламентських комітетів принцип гендерної гармонії є визначальним. Максимальна кількість жінок представлена в комітетах охорони здоров’я, освіти, житлового господарства (59%). Найменше їх в комітеті оборони (18%), але в середньому рівень жіночого представництва у комітетах Риксдагу становить 42%.

У чинному парламенті Швеції представлені 8 політичних партій, і в кожній з фракцій є потужна жіноча група. У відсотковому відношенні найбільше їх – у лівих партій (Ліва партія, Зелені, Соціал-демократи), але навіть правоконсервативні Шведські демократи мають у своїй фракції три жінки.

Досвід шведського парламентаризму дає Україні важливий урок. Успіхи гендерної політики – це не подарунок благодійників-політиків, а результат активності самих жінок та усіх людей, які солідарні з ідеєю рівності. В один чудовий момент вони набрали такої сили, що політики вже не могли їм відмовити та стали грати за їхніми правилами.

Ірина Суслова
Народний депутат України

Новое время