Народний депутат трьох скликань Інна Богословська заявила, що не балотуватиметься у депутати наступного скликання. Про те, яким вона бачить власне майбутнє, а також, що, на її думку, "буде з Батьківщиною і з нами", вона розповіла в інтерв'ю Укрінформу.

У ХАРКОВІ ТРЕБА НАВОДИТИ ПОРЯДОК, А НЕ ПІДТРИМУВАТИ БАЛАНС

- Інно Германівно, отже, ви йдете з політики?

- Хто вам сказав? Я йду не з політики, а з парламенту, це різні речі.

Іти зараз до парламенту - поясніть мені, навіщо? Недоторканність мені не потрібна - я нічого не боюся, я не скоїла жодного злочину. Зможе цей наступний парламент виконати якусь історичну місію? Ні, не зможе, він буде перехідним. Тому я хочу займатися конкретною роботою, наприклад, взяти область і відповідати за те, що ця територія буде повністю проукраїнською, і там не буде корупції.

Я Петру Олексійовичу сказала: "Якщо хочете отримати область, в якій не буде корупції, то я знаю, як це зробити, у мене є люди, які, кожен на своїй ділянці, голову даю на відсіч, не візьмуть ні копійки хабара і на цьому не зароблятимуть".

- І якою була реакція Порошенка?

- Ця розмова відбулася кілька місяців тому, оскільки абсолютно очевидно - ситуацію у Харкові потрібно змінювати. А чи буде зараз, в ході передвиборчої кампанії, ухвалено рішення, - це вже відповідальність Президента.

Є й інші варіанти роботи, пов'язаної з наведенням порядку у тих або інших сферах, але про це я поки що не хочу говорити.

- Якщо все-таки рішення про призначення буде ухвалено, яким буде ваш перший крок на посту губернатора?

- Об'їхати всю область і створити Раду оборони Харківщини, скоординувати всіх силовиків, волонтерів, громадські структури і негайно створити систему територіального захисту по кордону з Росією і Донецькою областю.

- Ви б використовували при цьому досвід Дніпропетровщини?

- Звичайно! Коли дніпропетровська команда тільки почала працювати, я до них поїхала і близько п'яти годин розмовляла з Геннадієм Корбаном, Борисом Філатовим та іншими. Дуже багато що з їхнього досвіду створення системи організації оборони можна переносити у всі регіони України.

- Ви згадали дніпропетровську команду, а у вас є своя, харківська?

- Так, звичайно. Вона не зникла, незважаючи на те, що коли до влади в області і місті прийшли Допа і Гепа, я виїхала із Харкова, бо не могла існувати з ними на одній території. Сьогодні ми бачимо кандидатури абсолютно на всі посади. З "Громадянським форумом Харкова", іншими громадськими організаціями і демократичними політичними силами Харківщини ми домовилися, що усіх кандидатів проводитимемо через люстраційний конкурс.

- Як ви оцінюєте обстановку на Харківщині?

- Я там буваю кожного тижня, тобто, маю досить широку інформацію. На жаль, Харківщина - така сама "клаптикова ковдра", як і вся Україна: є і проукраїнськи налаштовані люди, і ті, що давно зачаїлися і чекають на армію "визволителів" із Росії.

Наша область не схожа на Донецьку або Дніпропетровську: у нас в самому місті живе половина населення, решта області - це фактично сільська місцевість, невеликі містечка, села, селища. І в селах на Харківщині, на превеликий жаль, є підвали, в яких сидять сепаратисти. Поруч, у лісопосадках, лежать склади зброї, і бабусі отримують невеликі гроші за те, що нікому не розповідають, що ці тварюки сидять у них в засідках.

Губернатор із цим нічого не робить, міліція також. Ще донедавна вона відсотків на вісімдесят була проти нас. Зараз мені громадські лідери говорять, що ситуація змінюється - події на Донбасі багатьох протверезили, і навіть у міліції почався процес відродження українського патріотизму. Але те, що вона (міліція – ред.) продовжує бити проукраїнських лідерів і охороняє сепаратистські мітинги - це факт. І те, що у Харкові шиються футболки з написом "ХНР" - теж факт, і ми знаємо, де вони шиються і на чиє замовлення.

- А в якій кількості?

- Вона поки що не критична. Але ми розуміємо, що Кернес сидить у засаді, розповідаючи усім, що забезпечить порядок в області, а насправді разом зі своїми російськими господарями розхитує ситуацію.

- До замаху Кернес публічно заявляв, що поки він мер, у Харкові не буде сепаратистського референдуму щодо ХНР.

- А йому хіба можна вірити? Звідкись з'явився міф, що Кернес - гарант стабільності у регіоні. Він - гарант здачі Харкова у разі, якщо настане час "Ч"! Кернес ніколи не виступатиме проти росіян, якщо вони підуть на Харківщину, він сам передасть їм ключі від міста. Це треба розуміти.

- В Інтернеті є відео його нічного візиту до Порошенка. Як ви думаєте, про що вони розмовляли?

- По-перше, ніхто не знає, чи до Порошенка він приїжджав, - на відео він біля Адміністрації Президента. По-друге, повірте мені, абсолютно всі мери міст під час будь-яких виборів туди приїжджають. Тобто, говорити про те, що досягнуті якісь домовленості... Кернес цим блефує і сам розповідає, що вже з усіма домовився. Наскільки я знаю, це не так. Але абсолютно очевидно, що Харківщина, як і раніше, є місцем боротьби кількох груп впливу, і Кернес - учасник однієї з них. Влада намагається зберегти якісь баланси в області замість того, щоб рішуче навести там порядок.

У нас зараз є три ключові напрями: південна дуга, Харків і Чернігів, через які ворог - а путінська Росія сьогодні наш ворог - може атакувати Україну. Якщо залишити Харків у нинішньому стані, я ще раз кажу: Кернес буде першою людиною, яка передасть росіянам ключі від міста.

- Яка, на ваш погляд, пропорція проукраїнських і проросійських настроїв на Харківщині?

- Я б визначила 70 за Україну, а 30 - проти. Але на початку подій у Донецьку також було таке співвідношення. Тому не можна упускати ситуацію і давати працювати проти нас ізсередини, не можна дозволяти піднімати голову тим виродкам, які нещодавно знову влаштували флеш-моб в пам'ять загиблих "від рук хунти" в Одесі і роздавали листівки із закликом не виконувати жодних розпоряджень української влади. Це відбувалося у центрі Харкова, їх охороняла харківська міліція - як це розуміти? Грати у бізнес-логіку - одна група впливу, інша, ми між ними зробимо балансик, - це програш, тим більше, такої вибухонебезпечної області!

Я б хотіла, у тому числі і через це інтерв'ю, донести до наших олігархічних груп, що бізнес-ігри у політикумі закінчилися. Або треба ухвалювати рішення і займатися реальною політикою, або хай сушать весла - інакше від їх бізнес-імперій мало що залишиться, так само, як від імперії Ахметова. Він не зрозумів, що відбувається на Донбасі і грав у бізнес-ігри, вважаючи себе видатним політиком. Реальність змінилася, і ті, хто цього не усвідомлює, рахуватимуть залишки своєї імперії, як сьогодні це робить Ахметов.

ПО МАЖОРИТАРЦІ НА ДОНБАСІ ПОВИННІ ПІТИ "НОВІ СИЛЬНІ"

- Ви заявляли, що вибори треба проводити обов'язково, але не можна допустити в парламент сепаратистів і зрадників. Як це зробити?

- Я зараз не бачу жодних шансів ухвалити закон про люстрацію, тому вихід один: давайте зрозуміємо, де у нас можуть пройти сепаратисти? На Донбасі. Значить, донбаські добровольчі батальйони будь-якими способами повинні зробити так, щоб сепаратисти, які спробують балотуватися, не пройшли. Це їхня частка відповідальності, тому що не можна допустити прихід до парламенту людей, які розв'язали реальну війну, а потім підливали олії у вогонь, намагаючись на цьому зробити свій гешефт.

Я вважаю, що на Донбасі у мажоритарних округах скрізь повинні піти кандидати від, фактично, "нових сильних", тому що цей регіон розуміє лише силу. Там є блискучі мери, які стали на захист міст і не пустили туди сепаратистів, є авторитетні місцеві волонтери, які не побоялися йти проти окупантів, батальйони можуть висунути своїх представників. На Донбасі не так багато округів, щоб говорити, що це неможливо.

- Вибори до парламенту проходять за старим виборчим законом. Наскільки, на ваш погляд, оновиться Рада?

- У сьогоднішніх умовах тільки збереження змішаної системи дає можливість "посунути" попередніх депутатів. А вибори за пропорційною системою з відкритими списками - це величезна маніпуляція. У нас сьогодні зареєстровано 225 партій. При нинішньому законі про політичні партії жодні вибори за відкритими списками провести неможливо - це чистий блеф!

Ми повинні розуміти, що політична структуризація суспільства досі не відбулася. Але без зміни закону про політичні партії, без ухвалення закону про державне фінансування партій і закону, який регулює питання політичної реклами під час виборів, це і не відбудеться.

МИ ЗАРАЗ ПОВИННІ ВІДРУБАТИ ВСІ СОВКОВІ КАНАТИ

- Тобто на особливі зміни очікувати не варто?

- Світ зараз зайшов у період турбулентності, і протягом десь років десяти ми скрізь матимемо абсолютно іншу реальність. Коли мене запитують: "Інно, куди виїжджати, куди бігти, оскільки у країні страхіття", я кажу: "Сидіть тут, оскільки тут буде найкраще. Чому? Тому що у нас раніше за всіх почалося і раніше за всіх закінчиться". Думаю, реально десь до 2017 року.

- "Через чотири роки тут буде місто-сад"?

- Ні, міста-саду не буде, але я вам даю голову на відсіч, що в Україну почнуть бігти як у найбільш спокійну зону, і в нас буде проблема міграції сюди, а не звідси.
Хочете конструкцію? Я вам її даю.

Ми ще рік матимемо тліючі конфлікти. Потім у 2016 році у нас буде ще один етап соціальних змін. Я думаю, що у 2016 році відбудеться повне переформатування політичного простору - знову пройдуть дострокові вибори, причому не у конфронтаційній моделі. Тобто, все суспільство зрозуміє: те, що ми зараз маємо, - це перехід, час, коли ми повинні відрубати всі совкові канати, які нас тримають, і зайти абсолютно в інше суспільство.

Основним трендом буде децентралізація. Управління країною в нинішній моделі повністю суперечить нашому менталітету. Український характер - це все-таки самоорганізація, і війна нам це продемонструвала. Подивіться на Маріуполь, на волонтерські рухи - справжня самоорганізація! Якби не було волонтерів, ми б програли війну в перший же день, і Путін якраз на це розраховував.

Отже, за 2014-2016 рік у результаті реальної децентралізації повинна скластися абсолютно інша картина українського суспільства. Тобто, його основою повинні стати місцеві громади, а суб'єктом міжнародних економічних відносин - області та міста нарівні з державою у цілому.

Я думаю, що війна у нас тлітиме ще приблизно рік, з дуже небезпечними етапами, але ми її виграємо. Це стане детонатором для Росії - з 2016-2017 року там почнуть виникати осередки опору по всій країні. Більше того, абсолютно очевидно, що всі світові гравці, починаючи з США і закінчуючи Китаєм, уже роблять на це ставку.

Період трансформацій і переформатування політичного простору в Україні триватиме до 2016 року, а до 2017-го ми станемо територією, на якій закінчиться колапс.

- Якими будуть її розміри?

- Такими ж, як зараз. Після "Боїнга", який був отакою рукою господньою, такою, що показала, на чиїй стороні добро, а на чиїй зло, ніхто не дасть "різати" Україну.

"НАЦІОНАЛЬНА ТВАРИНА" ЖАБА РУЙНУЄТЬСЯ У НАС НА ОЧАХ

- Чи будуть у намальованій вами картині майбутнього олігархи? Якщо так, то в якому статусі?

- Наше завдання - перетворити олігархів на великих бізнесменів, керівників українських транснаціональних компаній.

Адже вони також не від хорошого життя пішли в політику: кожна нова влада починає "заганяти" попередню, а інститут власності в Україні не захищений ні конституційно, ні інституційно, ні психологічно. І поки у нас є такі політичні сили, як "Батьківщина", які закликають забрати все у олігархів і поділити, природно, всі тремтять.

Якщо ми запровадимо нормальний інститут захисту власності, якщо олігархи на той час зрозуміють, що їм цілком достатньо мати 2-3 млрд і не треба прагнути заробляти 40-50, то ми повинні будемо максимально їм допомагати і підтримувати на світових ринках.

А в нинішньому вигляді олігархат себе вичерпав. Він продемонстрував, що зі своєю бізнес-логікою в політиці стає руйнівником і для себе, і для суспільства. Але це абсолютно не означає, що у нас не має бути великого бізнесу: ми повинні берегти і захищати той, який здатний стати транснаціональним.

- У контексті прав власності, як ви оцінюєте ідею Коломойського забрати її у тих, хто підтримує сепаратистів, на користь учасників АТО?

- При всій моїй повазі до нинішньої позиції Коломойського - як чистий більшовизм і переділ власності.

Ця його заява дуже погано вплинула і на бізнес-середовище, і на взаємовідносини у великому бізнесі. Зараз бізнесмени знову рвуться під депутатську недоторканність, тому що ніхто не знає, чим все закінчиться, якщо ідея Коломойського переможе.

Але мені зараз дуже подобається поведінка українського суспільства. Я обожнюю цих людей! По-перше, тому, що наша "національна тварина" жаба, яка уособлює заздрощі, невміння ділитися, відчути спільність завдань, припинила своє існування. Який новий образ нашого типу поведінки з'явиться, подивимося, але жабі кінець - вона руйнується прямо у нас на очах, і це щастя!

Ще рік тому ідея Коломойського все забрати і поділити отримала б величезну суспільну підтримку. А зараз у людей з'явилося відчуття, що так не можна: це не за правилами - раз, не по-людськи - два, не відповідно до закону - три. До того ж, це небезпечно: ми і так ледь балансуємо, щоб не впасти, а від такого удару можемо не встояти.

Чому зараз у "Батьківщини" такі низькі рейтинги? Тому що люди зрозуміли, що їх необільшовистські гасла типу - всі багаті негідники, ми у них все заберемо і переділимо, - це обман, що так не можна. І це кайф!

- Яким ви бачите політичне майбутнє Тимошенко?

- Її чекає повний крах, тому я б рекомендувала їй виїхати з країни. Вона колись мріяла стати політиком міжнародного масштабу - хай спробує це зробити.

- А на чому грунтується ваша заява, що Тимошенко перебуває у постійному переговорному процесі з Путіним?

- Це стовідсоткова інформація, отримана з достовірних джерел.

УКРІНФОРМ