Народний депутат України фракції Партії «Блок Петра Порошенка», Голова підкомітету з питань безпеки державних інформаційних систем Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Ірина Фріз взяла участь в роботі міжнародної конференції «Сектор цивільної безпеки: перебіг і виклики реформ», організований Центром ім. Разумкова та DCAF.

Зокрема, депутат зазначила, що сектор цивільної безпеки України охоплює широке коло державних невійськових структур, що виконують правоохоронні функції та забезпечують верховенство права.

«Консультативна місія ЄС в Україні до сектору цивільної безпеки відносить: МВС, Нацполіцію, ГПУ, СБУ, ДПСУ, Державну фіскальну службу, НАБУ, САП, НАЗК. У своєму виступі акцентувала увагу на питанні парламентсько-демократичного контролю над діяльністю цього сектору», – відзначила Фріз.

Депутат також звернула увагу , що оскільки сектор цивільної безпеки передбачає в більшості випадків заходи, що пов’язані з таємницею слідства або оперативно-розшукових заходів, то ключовим питанням є усвідомлення, що «парламентський контроль не передбачає безпосереднього втручання в таку діяльність».

«З цього виходить, що загальними напрямками такого контролю є: контроль розпорядження бюджетними коштами в межах повноважень органів цивільної безпеки, оцінка результатів роботи таких структур, як орієнтир для формування бюджету на наступні періоди, контроль діяльності у випадку кризових явищ: інцидентів, що пов’язані з загибеллю людей під час забезпечення заходів цивільної безпеки, порушення прав людини під час здійснення такої діяльності, сигнали про корупційну складову діяльності установи цивільної безпеки в цілому, відхилення напряму розвитку певного інституту цивільної безпеки від того, що передбачено концепціями та іншими затвердженими документами», – зауважила парламентар.

«Парламентський контроль не може включати будь-який нагляд над процесуальними діями певних структур. Таким чином, парламентсько-демократичний контроль – це передусім контроль ефективності роботи структур цивільної безпеки», – підкреслила Фріз.

Також депутат зупинилась на особливостях впровадження парламентського контролю в різних структурах, в контексті ризиків, що існують при реформуванні системи цивільної безпеки.

«Щодо СБУ: Основне завдання нагляду – це контроль ефективності використання сил та засобів спецслужби. Крім того, це необхідність розробки нових критеріїв оцінки роботи спецслужби з боку парламенту, відхід від оцінок за планово-кількісними показниками. Демократичний контроль діяльності спецслужби може бути ЛИШЕ з боку парламенту, як ключового органу виборчої демократії», – зазначає Ірина Фріз.

Депутат підкреслює, що реформа не має відкрити доступ до агентурного апарату та технічних засобів оперативно-розшукової діяльності.

«В цьому питанні я є прихильником дуже вузького кола осіб, що мають доступ до таких матеріалів з впровадженням кримінальної відповідальності за розголошення матеріалів, що становлять державну таємницю», – сказала Фріз.

Крім того, вона відзначає основний напрямок демократичного контролю ДПСУ – це збереження ефективності роботи структури; напрямок парламентського контролю ДПСУ - це питання контролю ефективності використання коштів, як підстава для формування та відстоювання бюджету на наступний період.

Ірина Фріз переконана, що найбільш складний напрямок – МВС через чисельність структури: «Питання контролю кадрової комплектації особового складу та видатків на такий великий державний інститут. Діяльність системи сервісних органів, запобігання перетворенню їх на джерело корупційного збагачення. Створення таких центрів є джерелом надходження фінансових ресурсів. Реформа не має допустити повернення ситуації до 2014 року, коли в структурі МВС існувала велика кількість структур та паралельних корупційних вікон, що дозволяли фінансувати потреби керівництва та створювати тіньові потоки коштів».

Блок Петра Порошенка