






Міністерство оборони зволікає із закупівлею необхідної для армії техніки та обладнання, а ту техніку, яка є, використовує недостатньо ефективно. Про це заявила народний депутат від «УДАРу», голова ТСК з питань перевірки використання коштів, перерахованих громадянами України на підтримку Збройних Сил України, та видатків Держбюджету на армію Ірина Геращенко під час прес-конференції.
За словами Геращенко, саме такий висновок зробила ТСК за результатами своєї роботи. Вона нагадала, що всього у 2014 році на потреби всіх силових структур та інших державних органів влади, залучених до проведення АТО, з державного бюджету було виділено: з загального фонду - 40 млрд. 451 млн.грн., з резервного фонду - 18 млрд. 287 млн. грн., зі спеціального фонду - 4 млрд. 999 млн. грн. Відповідно інформації департаменту фінансів щодо стану фінансування та використання коштів МОУ, станом на 10 вересня з 27 млрд.грн., призначених на міністерство оборони на 2014 рік, МОУ отримало майже 65% призначених коштів - тобто 17, 5 млрд., а використало - 12 млрд. Крім того, за інформацією Держказначейства, станом на 11 вересня використано лише 62% благодійних внесків, які надійшли на рахунки міноборони. За словами Ірини Геращенко, 72,3 млн.грн. було використано на закупівлю речового забезпечення, 8,2 млн.грн. на медичні послуги, 1,4 млн.грн. на забезпечення зв’язком. Ще на 57,2 млн.грн. отриманої благодійної допомоги підписані контракти та очікується постачання замовлених товарів.
«Жодних об'єктивних причин, окрім однієї - запізнілого прийняття урядом України Державного оборонного замовлення, - для зволікання з використанням отриманих бюджетних коштів, а також коштів, які були зібрані громадянами України на нагальні, першочергові потреби армії, комісією не виявлено», - наголосила Геращенко. За її словами, на жаль, виконавча влада досі не перейшла на нову мобільну діяльність, як має працювати влада умовах проведення АТО. «Сьогодні вкрай необхідно вийти на нову філософію ставлення до армії», - зауважила народний депутат.
Геращенко зазначила, що особливу увагу ТСК приділило вивченню ситуації з військовою медициною. Наприклад, згідно з матеріалами, наданими ТСК, індивідуальні засоби захисту (аптечки) укомплектовані лише чотирма позиціями, зокрема: пакет перев'язувальний індивідуальний (2 шт.), кровоспинний джгут і знеболювальний засіб буторфанолу тартрат 0,2%. «В умовах бойових дій така комплектація аптечок є недостатньою та не відповідає сучасним вимогам. За практикою країн - членів НАТО аптечки комплектуються як мінімум 19 позиціями», - наголосила вона.
Крім того, Комісія звертає увагу Генпрокуратури на ситуацію з Дніпропетровським військовим госпіталем, який через махінації опинився у заставі одного з банків.
В свою чергу народний депутат від «УДАРу» Марія Матіос наголосила, що сьогодні без зміни правової основи, яка б закріплювала повноваження слідчих комісій, сподіватися на результативність їх роботи марно. «Відсутність такої правової основи дає можливість ігнорувати запити та звернення комісій, надавати їм недостовірну та неповну інформацію. Тому «УДАР» ініціюватиме відповідні зміни до законодавства про роботу ТСК», - сказала Матіос.
Прес-служба партії УДАР