Цього року «жіноче свято» 8 березня здивувало мене. Окрім традиційних весняно-квіткових настроїв досить багато говорили і писали про справжню роль жінки в політиці та соціальному житті, про її права і можливості. Навіть марш протесту жіночий був. Зробила для себе несподіване відкриття. Тема ролі жінок у соціумі виявилася актуальною, однак багато чоловіків не готові саме так сприймати «жіноче питання». Судячи з агресивних коментарів в інтернеті – чоловіки просто бояться реального просування жінок у владу, політику чи бізнес. Бояться збільшення впливовості жінок. Бояться конкуренції?

Жінки і влада

Торік ми вперше в Україні провели гендерний моніторинг парламентських виборів. Його висновком став не лише сам факт низького представництва жінок. Найцікавішим, на мій погляд, виявилося те, що жінки банально не вміють і не знають, як правильно вести кампанії, не знають базових речей. Тому наш наступний проект став логічним продовженням моніторингу. Зараз ми вивчаємо, що саме заважає українкам рухатися вперед, а також збираємося навчити їх деяким правилам, прийомам і техніці політичної боротьби.

Ми почали проект у дуже вдалий час. У країні фактично політична криза, яка, на мій погляд, стала системною. І виходу не видно. Люди втомилися від нестабільності. Старі політики намуляли очі і не дають надії на краще майбутнє. Народ прагне нових облич. І саме зараз вдалий момент вийти на авансцену жінкам. Вони можуть змінити обличчя політики, її напрямок, стилістику і тим самим змінити життя.

Споживацьке ставлення до жінок

Жінки, яких ми в рамках проекту опитували на тему «що вам заважає в роботі», скаржилися, що їх не підтримують власні чоловіки. Навіть більше – часто агресивно сприймають велике навантаження дружини-депутатки (чи кандидатки). Як на мене, така ситуація яскраво демонструє споживацьке ставлення наших чоловіків до жінок. Тобто «ти маєш бути на кухні і готувати мені вечерю». Або просто бути вдома. Які там зустрічі з виборцями? Зауважу, що таке ставлення виникає не тільки тоді, коли одружена жінка - активна громадська чи політична діячка. Такі ж проблеми виникають і у тих жінок, які просто захоплені своєю роботою. А якщо така робота ще й прибуток солідний приносить… уууууу… Колишній чоловік моєї подруги блокував комп’ютер, щоб вона не могла працювати вдома.

Отже, як на мене, головна проблема полягає в тому, що наші чоловіки, можливо навіть підсвідомо, послуговуються догматом: головний обов’язок жінки - створити комфорт вдома і нагадувати його. А тим часом, будемо відвертими – робота на кухні – коштує шалених грошей…

Ціна кухні

У рамках проекту про гендерну рівність «Незручна тема» ми порахували, скільки коштує в Україні хатня робота. Тобто все, що зазвичай робить вдома жінка БЕЗПЛАТНО. В Україні про це ніхто не думає, а в цивілізованих країнах усе давно порахували, бо робота, яку у нас зазвичай називають жіночим обов’язком – це так звані послуги і вони мають ринкову ціну. Зокрема, 8 років тому ми звернулися в агенцію, яка надає такі послуги. Розпитали про розцінки і підрахували. Скажу тепер відверто. Тоді ми значно занизили вартість хатньої праці, бо реальна сума нас жахнула – кілька тисяч доларів на місяць. Щоб не лякати людей, адже сам факт підрахунку вартості такої роботи викликав обурення, ми внесли в розрахунок приготування простої їжі – типу борщ-макарони-компот, догляд за дитиною від трьох до семи років, прання і прибирання. Це все тоді потягло на тисячу доларів на місяць. А в цивілізованих країнах сюди ще зараховують бухгалтерські послуги – ведення бюджету, заповнення та оплату рахунків і т.д. Також враховують догляд за хворим і послуги психолога – бо ж вислухати-порадити, вибачите за відвертість, – це теж робота. І на ринку вона теж має свою вартість.

Над проектом працювали чоловіки і жінки. Помітила цікавий факт - калькуляцією вартості домашньої праці дуже цікавилися чоловіки, які виконують таку роботу. Не допомагають жінкам, а саме виконують роботу щодня. Вони теж були шоковані. А ті, хто сприймає хатню працю як «природний обов’язок жінки», обурювалися і кривилися. Ну звичайно. Виявляється, те, чим вони бездумно користуються, - коштує грошей. Великих грошей.

Тут хочу зробити ремарку, бо знаю, з яким обуренням реагують чоловіки на підрахунок вартості домашньої праці. Я не закликаю ПЛАТИТИ дружинам за готування та прибирання. Я закликаю пам’ятати, що робота вдома має свою вартість. І навіть якщо жінка безробітна – вона робить величезний внесок у бюджет родини. І це потрібно цінувати.

Жінки можуть навести лад

Маргарет Тетчер колись сказала, що будь-яка жінка, знайома з принципами ведення домашнього господарства, може керувати державою. О, я вже чую презирливі згадки про кухарку. А давайте не будемо лицемірними. Звичайно, не йдеться про технічне перенесення жінки – домогосподарки в президентське крісло. Зрозуміло, що жінці, яка хоче зробити успішну політичну кар’єру треба постійно вчитися і вдосконалюватися. Йдеться про ПРИНЦИПОВИЙ ПІДХІД.

У нашій країні мільйони жінок примудряються виживати і годувати сім’ї за кілька тисяч гривень на місяць. Ще при цьому співають і досить гарно виглядають. Я переконана, що те, що ми ще живемо і не вимерли – величезна заслуг простих жінок, які щодня годують дітей і чоловіків, роблячи «салати з нічого». Я переконана, що якщо ми дамо таким жінкам знання і навички – вони витягнуть і державу.

І зовсім не впевнена у таких здібностях чоловіків-можновладців. Уявімо собі чоловіка-депутата чи чиновника, який хоч на один місяць поселяється зі своєю сім’єю в середньостатистичні українські реалії. Даємо йому (саме чоловікові) середньостатистичні 3 тисячі гривень на місяць і пропонуємо покерувати. Оплатити комунальні послуги, нагодувати й одягнути дітей і дружину. Маю великий сумнів, що у когось це вийде. Це ж не з трибуни виступати, а щомиті вирішувати конкретні завдання.

Заради справедливості слід сказати, що керівники і господарники є серед чоловіків. Але судячи із того бардаку, який настав у країні, – їх вкрай мало.

Отже, хочемо порядку в – давайте керуватимуть ті, хто вміє, може і хоче наводити лад і підтримувати його. Незалежно від статі і політичної належності.

Віра Карайчева, медіа-експерт Жіночого консорціуму України.