Лібералізація візового режиму для України надсилає потужний сигнал Україні: ми разом. Про відкритість європейців, можливий російський вплив на Німеччину і Трампа як об'єднуючий фактор в інтерв'ю Gazeta.ua розповіла депутат Європейського парламенту від Німеччини Ребекка Хармс. Вона виступила на Х Київському безпековому форумі.

Лібералізація візового режиму для України надсилає потужний сигнал Україні: ми разом. Я бачу певне бажання у європейців бути більш дружніми і відкритими, попри виклики, які витримує Європа. І це голосування в Європарламенті тільки засвідчує це.

Яким може бути російський вплив на німецькі вибори?

– Побачимо. Є політики, які підігрують Путіну. Але німецька демократія добре споряджена, щоб мати справу з такими викликами. У цьому нещодавно нас переконав брекзит і торічні вибори у США.

Наскільки дієві санкції проти Росії?

- Санкції діють — як європейські, так і американські. Однак економічні санкції не дають миттєвого чи хоча б швидкого результату. Щоб побачити ефект, потрібене терпіння. Ще не минуло достатньо часу, щоб ми побачили їхній справжній вплив. Те, що маємо, це тільки перші результати. Коли вони будуть більшими, стане менше сумнівів у самій їхній концепції.

Ви сказали, що Європа злякалася Трампа більше, ніж Путіна. Отже, Трамп — більша загроза, на думку європейців?
- Не знаю, що може бути більш небезпечне в світовій політиці зараз, ніж Путін. Він не тільки загродує чимось, він є агресором. Відповідальний за десятки тисяч загиблих в Україні. Окупував Крим, відповідає за війну на Донбасі. Але коли європейці "відкрили" для себе Трапма, їм відкрилося ще одне — що він він, можливо, підтримує путінську стратегію. Багато європейців не люблять Трампа. Умовно кажучи, його злякалися, не тому що це Трамп, а через його можливу підтримку Путіна. Це складна річ для західних країн Європейського Союзу, тобто "старого ЄС".

Багато хто піддає сумнівам західні і трансантлантичні відносини. Подивіться на французьку передвиборчу кампанію. Комуністична партія доволі успішна там. Її лідер Жак-Люк Меланшон по відношенню до Росії має ті ж позиції, що й Марін Ле Пен.

Скептицизм щодо НАТО, західних і трансатлантичних відносин зіграв на руку Путіну. І він скористався цим. Але багато європейців усвідомили, наскільки ризикований і небезпечний Путін, тільки після приходу Трампа. Прихід нового американського президента допоміг у цьому. Тому Європа злякалася Трампа більше, аніж свого часу усвідомила загрозу Путіна.

Чи можуть наростаючі протестні настрої у Росії змінити тамтешню політичну ситуацію?

Росія буде змінена тільки тоді, якщо росіяни захочуть змінити Росію самі. Була здивована тим, наскільки широко були розповсюджені протести проти корупції в Росії. На публікацію матеріалів про корупцію прем'єр-міністра РФ Дмитра Мєдвєдєва відреагували від Калінінграду до Сибіру. Це хороший знак. Ми бачимо, що багато росіян хочуть змін. Не знаємо, як далеко це зайде. Європарламент прийняв резолюцію, в якій закликав негайно звільнити Олексія Навального та інших затриманих на акціях протесту в Росії в кінці березня. Це символічний крок, але іноді символи мають значення. Цікаво, що до резолюції приєдналися всі сили Європарламенту, навіть соціал-демократи. Це може трохи потрясти Росію.

Ви вірите в нову якість Росії після таких протестів?

Зараз бачу, що Путін розвиває стару стратегію. Почав її ще до того, як Трамп почав лінію "Зробити Америку великою знову". Для Путіна "Зробити знову великою Росію" означає повернення до радянської імперії. Не знаю, як далеко він може піти.

Керуючись досвідом спілкування з росіянами, яких я знаю давно, можу сказати: самі вони не хочуть війни з сусідами. Пригадую Афганістан, Чечню. Скільки людей з цим не погоджувалися. Мабуть, у це важко повірити в Україні. Але те, що є суспільна думка, яка не погоджується з лінією Путіна, говорить про те, що багато громадян Росії не погоджуються з війною в Україні.

Але погоджуються з анексією Криму, в той же час.

Більшість погоджується, так. Але Крим для них - інша тема. Можливо, через те, що за Крим росіянам не довелося боротися, як це сталося з Донбасом. Тільки не зрозумійне мене невірно. Звичайно, Крим — це окупована територія. Зараз ситуація перетворилася на заморожений конфлікт. Але для росіян кримська історія інша, бо їм не довелося помирати за це.

Але в Європі є розуміння цієї окупації? Чи ця історія забувається з плином часу?

Анексія, окупація Криму для Європи стоїть першою після війни на порядку денному. Це порушення міжнародних договорів, законів. Ми цього ніколи не приймемо. В інакшому разі втратимо себе як європейці.

gazeta.ua