«Люстрація – для так званих пострадянських країн із політичною системою перехідного типу, до яких відносять і Україну – дуже важливий, але дуже тонкий процес. Нам варто з особливою прискіпливістю проаналізувати досвід інших європейських країн, щоб «не ставати на їхні граблі», – заявила народний депутат від «Блоку Петра Порошенка» Оксана Юринець.

Говорячи про люстрацію, обраниця нагадала про досвід Чехословаччини, яка у 1991-му році прийняла Закону про декомунізацію. «Її тоді неодноразово критикували міжнародні інституції. І Рада Європи, і Європарламент, і Адміністративна рада Міжнародного інституту праці. Проте, попри критику, у Чехословаччині люстраційні закони отримали практичне застосування. На відміну, наприклад, від Болгарії, де схожий Закон про декомунізацію науки і освіти не був реалізований. А, наприклад, Естонія, Росія і Румунія – взагалі відмовились від наведеного механізму очищення влади, посилаючись на суперечливість наслідків люстрації для розвитку суспільства, – нагадала Оксана Юринець.

За її словами, практика зарубіжних країн доводить, що ефективність люстраційних реформ залежить від рівня «морального авторитету» нової влади, міри підтримки суспільством самої ідеї оновлення владних структур, а також наявності законодавчої бази, яка відповідає міжнародним нормам і досвіду.

Щодо міжнародних норм, то депутатка каже, що тут особливо важливою є резолюція 1096, яку майже 20 років тому прийняла Парламентська Асамблея Ради Європи. «Нам варто звернути увагу на принципи, дотримуючись яких Асамблея пропонує запроваджувати люстрацій ний процес, – говорить Оксана Юринець. «Наприклад, серед них є пункт про те, що люстрація має здійснюватись спеціально створеними незалежними комісіями, до складу яких входять авторитетні громадяни, запропоновані главою держави і затверджені законодавчим органом. Також наголошується на тому, що люстрацію не можна використовувати для покарання, відплати і помсти. Не можна її застосовувати і до приватних або напівприватних установ та організацій. Також Асамблея не рекомендує позбавляти люстровану особу посади більше, як на 5 років, і вважає за неприпустиме люструвати осіб, які не досягли 18 років на момент вчинення відповідних дій».

«Ми повинні так організувати люстраційний процес, щоб він відповідав принципам: демократії, верховенства права і основним свободам і не став інструментом для зведення особистих чи політичних порахунків із опонентами», – наголосила Оксана Юринець.

Блок Петра Порошенка