Особлива увага в Україні сьогодні прикута до вугільної галузі. Частина шахт опинилася на підконтрольній бойовикам території, частина - пребуває на межі консервації або реструктуризації. Міністр енергетики та паливної промисловості Володимир Демчишин говорить про те, що вугільна галузь має бути прибутковою, тому держава готова йти на непопулярні кроки. На одній з останніх прес-конференцій він заявив, що з 35 шахт, які залишилися на території підконтрольній українській владі, 12 шахт буде реорганізовано, частину буде закрито через застарілу інфраструктуру та повний виробіток найкращих пластів, інші - законсервовано для майбутнього державно-приватного партнерства або приватизації.

Приватизація - цілком логічна річ у важкі часи для держави. Але чи буде що приватизувати, коли держава все ж піде на цей крок?

В ефірі одного з українських телеканалів народний депутат України Тетяна Чорновол сказала, що на багатьох перспективних українських шахтах розроблені родовища видані в користування приватним особам, частину з яких відносять до кола Сім'ї Януковича.

Більш детально про ситуацію, що склалася у вугільній галузі в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу розповіла сама Тетяна Чорновол.

- Пані Тетяно, чи правда, що сьогодні розроблені пласти вугілля на державних шахтах віддані в користування приватним компаніям?

- Я, насправді, зіткнулася із ситуацією, що державні шахти є фактично приватизованими. Наприклад, у мене є інформація, що, право користування запасами вугілля державного підприємства шахтоуправління «Південнодонбаське» передано спеціально створеному ТОВ «Південнодонбаське №1». Бачите - назва однакова. Через те, що по паперах їх розрізнити можна за формою власності, дуже довгий час ніхто не звертав на такі оборудки уваги. Назва однакова, і мало хто орієнтується, що там приватна фірма, а тут державна. Але, як мені відомо, фінансування іде від державного шахтоуправління «Південнодонбаське», а прибутки йдуть ТОВ «Південнодонбаське №1», бо в них права на користування запасами вугілля.

Таких прикладів безліч. Серед них є також державне підприємство «Селідвугілля». До складу його входять 4 вугільні копальні, з яких найбільш економічно привабливими є шахти «1-3 Новогродівська» та «Росія», при цьому право користування запасами вугілля передано спеціально створеним ТОВ «Шахта 1-3 Новогродівська» та ТОВ «Шахта «Росія».

- А хто є власником цих шахт?

- За даними, що я маю, зазначені ТОВ входять до складу, створеного в кінці 2011 року ТОВ «Топливно-енергетичний капітал». Засновником ТОВ «Паливно-енергетичний капітал» є Олександр Січинава, який до цього був головою спостережної ради Всеукраїнського банку розвитку, яким особисто володіє Олександр Янукович. Насправді відбулася певного плану прихована приватизація, але фактично це гірше, ніж приватизація в класичному розумінні цього процесу.

- Чому гірше?

- Бо величезне державне фінансування іде на утримання цих шахти. Це означає, що зарплати працівникам, технічне забезпечення шахти (системи вентиляції, обладнання), затрати на електроенергію - все оплачується за рахунок держави. Процес видобутку насправді дорогий. Але право користування самими вугільними пластами належить фірмам Януковича.

Ще один із прикладів - шахта «Краснолиманська». Підприємство - державне, але пласти віддані ТОВ «Краснолиманське». За інформацією, що я володію, засновником ТОВ «Краснолиманське» є ПрАТ «Енергоінвест Холдинг» (Гуменюк Ігор Миколайович та Кузяра Сергій Володимирович), яке було створене як структура Януковича.

- Які відомості Ви маєте про Кузяру та Гуменюка?

- Наскільки я знаю, по суті, Ігор Гуменюк був менеджером Януковича - в нього був не лише власний бізнес, а й велика частка активів Януковича.

Кузяра також із менеджменту Януковича, тому що він є власником фірми «Продекс», яка, за моїми даними, офіційно володіла шахтами, наприклад «Шахтарська Глибока», а інвестувала в ці копальні «Східвуглемаш». Тож ТОВ «Краснолиманське» фактично було підприємством Януковича.

- Чому продовжує працювати ця схема?

- Офіційно порушення законодавства тут немає. Бо за документами, що я маю, все було зроблено дуже хитро. По картах на 3-х шахтах «Краснолиманської» в приватне користування була віддана лише невелика частина родовищ. Основана мотивація доцільності оренди права використання вугільних пластів - додаткове фінансування через нестачу державних обігових коштів для фінансування роботи підприємства. Тож у користування надавалася невелика частина родовищ, але саме та, де знаходяться розроблені видобутки. Щоб добратися до державних пластів потрібно спочатку пройти розвідані родовища.

- Коли почала діяти схема?

- Що стосується шахти «Краснолиманська», то за документами, що я маю, ця схема почала діяти ще з 2003 року (Янукович вперше став Прем'єр-міністром). Перший спеціальний дозвіл було видано 19 грудня 2003 року, в 2013-му цей дозвіл було подовжено до 2032 року. Тобто ще 17 років фірма Януковича має змогу використовувати ці ресурси, а держава - ні.

- Що можна зробити, щоб виправити ситуацію?

- Проблема системна, більшість державних перспективних шахт працюють саме так. Я не впевнена, що доходи з цих підприємств потрапляють до Януковича. Як я знаю, зараз із працюючих шахт вершки знімають менеджери Януковича, які раніше мусили відносити чемодани йому, а тепер можуть залишати все собі.

Коли ми говоримо про механізм видобутку вугілля в цих шахтах, виходить, що Міністерство палива та енергетики має домовлятися з цими менеджерами про видобуток. А домовленості потрібно одразу відносити до категорії «договорники», а це - корупція. Існуванням цієї системи ми підживлюємо корупцію. Це суб'єктивні схеми, їх треба ламати.

- Як саме це зробити?

- Ситуація, що виникла, стала поштовхом до того, що за ініціативи групи депутатів з'явився проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про надра (щодо врегулювання відносин між вугледобувними підприємствами різних форм власності)» № 2310, зареєстрований в Раді 4 березня. Його суть полягає в тому, щоб заборонити користування надрами приватним фірмам, якщо поле розробки знаходиться в межах користування державної шахти, або де держава має більше 50%. Я вважаю, що це абсолютно правильно, бо схема, що діє зараз, - це прихована приватизація в найгіршому її прояві, коли кошти державні виділяються, а прибутки йдуть до приватних фірм. Звичайно, ми не можемо заборонити приватним фірмам приватизувати шахти, але хай усі бажаючі ідуть на відкриту приватизацію.

Прийняття цього закону буде дуже позитивним кроком, але закон не має зворотної сили і право на користування ТОВ «Краснолиманська» надрами він не скасовує.

- Тож приватні компанії продовжать використовувати державні ресурси і надалі?

- Фактично цей закон сам по собі нічого не досягає. Щоб змінити ситуацію, треба долучати до роботи і міністра екології та природних ресурсів, оскільки цей дозвіл видавався саме цим міністерством. Важливо знайти порушення ліцензійних умов та на цих підставах скасувати дозволи. Знову ж, якщо ми маємо на увазі шахту «Краснолиманська», то ТОВ «Краснолиманське», як мені відомо, заборгувало ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» майже 500 млн гривень. І це борги минулих років, коли курс долара був 8 гривень. Подолання цих корупційних схем - комплексна робота.

P.S. Насправді ця проблема в Україні відома і профільним організаціям. Так, коментуючи ситуацію з використанням розроблених пластів приватними компаніями, голова Незалежної профспілки гірників України Михайло Волинець, зазначив, що в приватне користування відносно нещодавно були віддані дві перспективні шахти «1-3 Новогродівська» та «Росія».

- Там син Януковича через підставну компанію забрав пласти на 85 млн гривень балансових запасів! Це дві перспективні шахти в цьому регіоні. Зараз держава не може розвивати ці шахти, що належать приватним особам.

Михайло Волинець додав, що шахту «Краснолиманська» забрали у фактичну власність уже давно. Тож нові «власники», до яких голова профспілки відносить Кузяру та Гуменюка, певне фінансування розробки надрів здійснювали.

- А по «Селідвугіллю» (до якого входять шахти «1-3 Новогродівська» та «Росія» - ред.) це відбулося нещодавно, і фінансування йшло за рахунок бюджетних коштів.

P.P.S. Звичайно, висновки робити фахівцям. Укрінформ лише публікує інформацію, надану народним депутатом Тетяною Чорновол, та наводить її оцінки. Водночас, у розвиток теми агентство звернулося з інформаційним запитом до Міністерства екології та природних ресурсів. Ми просимо прокоментувати стан справ у вугільній галузі та ініціативи щодо анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, які були видані за час перебування Януковича при владі. Чекаємо відповіді.

УКРІНФОРМ