33-річна Надія Савченко голодує четвертий тиждень — із 15 грудня. Лікарі московського СІЗО №6, де вона перебуває, колють їй глюкозу й вітамін С для підтримки організму.

— Температура тіла в неї нормальна — 36,3 градуса. Цукор — 4,1 (норма 3,89–5,83 ммоль/л. — "ГПУ"). Почали крапати глюкозу й вітамін С. Дали чашку гарячого чаю. До того пила тільки воду. Надія не здається. Лише іноді журиться. Все-таки її тримають в одиночній камері. Дозволили виписати російську пресу. Все українське заборонене, — розповідає 31-річна Віра Савченко, сестра Надії.

Припинити голодування закликає льотчицю 54-річна Юлія Тимошенко, лідер "Батьківщини". За списками цієї партії Надія пройшла до Верховної Ради.

"Будь-яке голодування, що триває більше 21 дня, завдає непоправної шкоди організму. Лік іде на години. Ти дуже нам потрібна живою і здоровою. Тому я прошу тебе — облиш голодування! Наберися сил", — йдеться у письмовій заяві Тимошенко.

— Вона ж офіцер. Якщо сказала, що голодуватиме, значить, так і буде. Її ніхто не переконає. На політиків ми вже й не сподіваємося. Надін протест викликав розголос. Користувачі соцмережі "Твіттер" з усього світу проводять акцію на її підтримку. Закликають владу Росії звільнити сестру, — говорить Віра.

До 26 січня адвокати Надії Савченко збираються подати клопотання про припинення справи у зв'язку з відсутністю складу злочину. А також про те, щоб ув'язнена могла як делегат від Верховної Ради поїхати на сесію Парламентської асамблеї Ради Європи.

— До 13 лютого продовжений її арешт. За кілька днів до того відбудеться новий суд за клопотанням слідства — мабуть, знову про продовження ув'язнення. Після представлення матеріалів зі Служби безпеки України, що Надія Савченко не винна, вимагатимемо припинити її справу. Очевидно, нам знову відмовлять. Це буде предметом нових судових розглядів, — каже 43-річний Марк Фейгін, адвокат Надії. — Питання про звільнення Савченко треба розглядати під час зустрічі президентів України, Росії, Франції, Німеччини й Казахстану.

Перед новорічними святами Надія Савченко передала лист, в якому пояснила, що голодування для неї — метод не суїциду, а боротьби. Єдино доступний їй як військовополоненому і викраденій людині.

"Я не вбивала російських журналістів і не наводила на них мінометний вогонь. З боку українських військових в тому бою взагалі не було мінометів. Російські журналісти потрапили під обстріл із боку сепаратистів. Про це мені говорили ще ополченці з батальйону "Зоря", коли я була в полоні у Луганську. Зараз ні вони, ні російська влада цього визнавати не хочуть", — написала Надія.

Gazeta.ua