Навколо вогні, вибухи, дими, калюжі крові, стогін поранених, дзвони, крижана вода, постріли і вибухи, сморід від розривів і дух бензину, всеперемагаючий запах паленої гуми. Я не можу повірити, що я на Майдані, головній площі міста, в якому я прожила все своє життя.

До нас прийшла війна. Справжня люта війна. Неможливо досі повірити емоційно, хоча розум працює точно і швидко, окремо від емоцій. Нас намагаються винищити за бажання мати людську гідність і самим обирати своє життя. Це просто не вкладається в голову. І убивають моїх братів-українців істоти, не тільки схожі на нас біологічно, а й з українськими паспортами.

ЦЕЙ ЧОРНИЙ СОН ТРЕБА ПЕРЕРВАТИ.

ВСТАВАЙ УКРАЇНА, ВСТАВАЙ ВСЯ УКРАЇНА.

ЖИТТЯ БЕЗ ГІДНОСТІ НЕ ВАРТЕ ТОГО, ЩОБ ЙОГО ЖИТИ.

Facebook