Олена Васильєва, найсміливіша і найвідоміша жінка Росії. Вона засновник інтернет-співтовариства "Груз 200: из Украины в Россию", що фіксує і розшукує російських військових, які загинули в Україні. Правозахисниця, у чиїй сфері інтересів - російські опозиціонери і розслідування загибелі підводного човна "Курськ", історії Грінпісу в російській Арктиці і, хоч і локальні, народні бунти (виявляється, є у Росії такі).

Олена Васильєва очолює військовий блок російської опозиції. А сьогодні вона допомагає матерям Росії знаходити загиблих в Україні дітей.
Фейсбук-співтовариство "Груз 200: из Украины в Россию" вже у перші тижні зібрало близько 25 тисяч відвідувачів, потім - зусиллями влади РФ - майже на добу акаунт було закрито, але хвиля протесту, що виникла, змусила "розчохлитися" центральний офіс ФБ, і важливий інформмайданчик було розблоковано.

Ми зустрілися з Оленою під час її приїзду до України. Її діяльність дає змогу нам побачити кращу меншість Росії, побачити здорових росіян, які будь-яку свою розмову з громадянами України, починають зі слів: "Простіть нам". Росіяни, які ненавидять війну, виходять на Марші миру і щиро хочуть допомогти своїм громадянам. Завдяки Васильєвій, убиті і поховані анонімно співгромадяни стають больовою точкою російського суспільства. За час нашої розмови у Олени накопичилося 19 дзвінків без відповіді від російських журналістів.

КОЛИ Я НАПИСАЛА БЛОГ ПРО КІЛЬКІСТЬ ЗАГИБЛИХ НА «ЭХО МОСКВЫ», ТАМ ПРИПИНИЛИ МЕНЕ ПУБЛІКУВАТИ

- Олено, Ви озвучували цифру: чотири тисячі російських військових загинули в Україні. Як ви її отримали?

- Шляхом елементарного арифметичного додавання. Коли ми створювали ФБ-групу, я звернула увагу на те, що потрапляє багато розрізнених цифр щодо кількості загиблих військових росіян. Ми стали працювати з цією інформацією. І мені почала допомагати дівчина Олена Акуленко з Києва. Ми просто підсумовували групи загиблих. Коли дійшли до першої тисячі загиблих, самі здивувалися. Після того, як я написала про це на блозі "Эхо Москвы", вони припинили мене публікувати. Але цей блог зібрав за добу понад сто тисяч читачів. Після нього приходили люди у групу «Груз 200». І з'явилася величезна кількість волонтерів. Вони всі запитують, чим допомагати. Я говорю: давайте рахувати, нам потрібно зрозуміти, скільки там людей.

Путін у цей час заявляє по всіх телеканалах, що він робить усе, щоб запобігти кровопролиттю, що береже російські родини. І це особливо насторожує: Адже Путін зазвичай стверджує прямо протилежне тому, що робить. Після 25 серпня було введення військ до України, битва під Ізвариним, ми порахували, що з'явилася ще тисяча загиблих. А з 3 вересня, включаючи період перемир'я, цифра доходить до позначки чотири тисячі. Мені докоряють тим, що я називаю цифри, але не називаю імен. А я кажу: у Велику Вітчизняну війну 20 мільйонів поіменно також не назвали. А коли у нас приходить із полку дві люди, то цікаво: де решта. От як було з Оренбурзькою бригадою. Вони спочатку повідомили, що дві особи загинули, а офіцери з місця говорять - там двадцять, плюс близько сорока поранених. Горіла колона: чотири камази, а вони заявляють про те, що загинуло двоє. Ми вже сумно жартуємо, що Путін і його команда вміють ділити і віднімати, а ось елементарне арифметичне додавання у них не виходить.

- За радянських часів був такий фільм "Балада про солдата", де мати загиблого солдата постійно виходить на дорогу і чекає сина. От мені цікаво, де оті 4 тисячі російських матерів, де оспівана материнська любов російських жінок? Хай навіть 5 тисяч кілометрів, то хіба це відстань для жінки, в якої сина забрали на навчання, а повернули у труні або не повернули взагалі?

- Ви дивитеся і розмірковуєте з точки зору української людини. Мені зрозумілий хід ваших думок. Але Росія дуже змінилася. Це жахлива тоталітарна держава, в якій давно нема права вибору. Мабуть, Майдан так налякав Путіна, що для нас створюють образ України, як фашиста, держави, що розвалюється, захопленої блоком НАТО. І якщо люди в глибинці повірили, що українці їдять своїх дітей, це – вершина зомбування. Були включені найжорсткіші і найпотворніші види пропагандистської зброї. Російські люди почали говорити штампами, одні і ті ж слова. Коли ти починаєш сперечатися, тільки торкнулися теми України, у людини, як щось перемикає, вона стає злою, агресивною. А матері ж також заштамповані.

МАТЕРЯМ ПРИХОДЯТЬ ДОКУМЕНТИ, ЩО ЦЕ АБО ІНФАРКТ, АБО ПНЕВМОНІЯ, АБО САМОГУБСТВО

- Тобто, вони готові приносити таку жертву?

- Вони не готові приносити жертву, вони перебувають у шоці. Це перший шок, вони кілька днів мовчать, а друга реакція: бажання точно зрозуміти, де і за яких обставин загинула їх дитина. Тому що їм приходять супровідні документи, що це або інфаркт, або інсульт, або пневмонія, або - ось вчора буквально прийшов вантаж 200 - хлопець нібито покінчив життя самогубством під Ростовською областю. І при цьому всім пишуть: подія сталася за 150 кілометрів від Ростова. Ну, і в який бік від Ростова рахувати? І коли вони починають з'ясовувати, дізнаються, що це було на території України. І знову шок, знову їм важко зрозуміти. Їм потрібно дати час, тиждень-два, щоб прийшли до тями. Або як ось було з псковськими десантниками, 2-3-го вересня ми відразу повідомили у групі про їх загибель. Дітей їм доставили 17-18-го, деяким 20-го. Прізвища загиблих ми озвучили, думаю, тому родинам стали повертати тіла дітей.

Спочатку були похорони, а потім - осмислення. І найголовніше: група ж у нас з 19 серпня працює, а з того часу про неї дізнається увесь світ. І вона сколихнула половину Росії. У співтоваристві 23 тисяч працюючих людей, і у нас кожну хвилину люди додаються самі. І багато хто з них готовий допомагати, вони пишуть, діляться, моніторять. У нас в Сибіру, у Тиві, загинув хлопець, єдиний син у матері. Це селище - тьматаракань, туди взагалі не добратися. І то, туди сорока принесла на хвості, що є група, вони знайшли у селі Інтернет, заглянули у групу і почали з'ясовувати. Матері телефонують мені постійно, запитують. З кожною доводиться дуже довго працювати. Я віддаю цьому дуже багато часу, буває, сплю по півтори-дві години. Спочатку матері хочуть дізнатися, як загинула дитина, потім запитують, що там відбувається в Новоросії. "Вони хочуть приєднатися...", - кажуть матері. Я говорю, хто вам сказав, що вони хочуть приєднатися, і хто вам сказав, що Путін хоче їх приєднати. Планую на основі материнських листів написати статтю для матерів, які отримують вантаж 200, щоб читали. Проблема у тому, що зараз осінні призови. І хлопців знову як м'ясо кинуть до України. Скільки матерів заголосить. При цьому їм важко чомусь запобігти. Сини пишуть: мамо, я поїхав на навчання. У них забирають мобільні. Тим більше, якщо йдеться про строковиків, вони - діти підневільні, як раби там, зв'язку з ними - ніякого.

- Звідки у вас дані, що трупи росіян спалюють у крематоріях і скидають в шахти?

- Я зайшла на сайт Новоросії, читаю коментарі, форуми. Там знаходжу статтю, козацтво війська Донського нарікає: "На превеликий жаль ми не можемо відправляти трупи додому, ми змушені спалювати їх у пересувних крематоріях. Я цю інформацію надала адміністраторам з проханням пошукати. Олена Акуленко, адміністратор, у Києві відправляє мені послання: "Медведєв говорить, що РФ закупила шість пересувних крематоріїв, які вирушають у Ростовську область". Так все стає ясно. І ось питання, чому гумконвої повертаються з України в РФ через Ростов, навіщо? І ще: люди, які допомагають вантажити і скидати тіла, пишуть нам. Я знаю, що два вагони у Донецьку були завантажені покійниками. Куди їх відвезли - невідомо.

- Як сталося, що такий акаунт "Груз-200" злетів в американській мережі?

- Модерує Фейсбук у Росії і Україні пані з Росії, переконана послідовниця Путіна. Я потім дізналася, що і в Україні також злетіли відомі групи. Але наш проект не вийшло зняти, оскільки люди у групі не намальовані, а живі. І уявіть, що за 10 годин у центральний офіс Фейсбука надійшло 30 тисяч вимог його повернути. Такого не було ще. І нас розблоковували менш ніж за добу.

- Так, Путіну взагалі дешевше закрити Інтернет.

- Як Китай зробив. У них там тільки mail.ru. Але я думаю, якщо у нас Інтернет закриють, народ швидше на вулицю вийде. У нас уже знають, де збираються незгодні.

- Як можна російську опозицію класифікувати? Свого часу Путін дуже наполегливо проводив думку, що на Болотній ні в кого немає мандата на переговори з владою.

- Давайте поіменно перерахуємо. Об'єднаний громадянський фронт був присутній на Болотній. Його створював Гарі Каспаров. Передбачалося, що ОГФ стане переговорним майданчиком для усіх партій. Там були представники усіх регіонів. Чи був у нього мандат на переговори з владою? Був. Коли політичне поле зачищено, то центри такого руху переміщаються в свого роду тусовки. Почав з'являтися Лівий фронт. І от, в такому русі опинився Сергій Удальцов. У нього в кожному регіоні - свої відділення і багато прихильників. Є у нього мандат? Звичайно. Є групи націоналістів. Ну, націоналісти бувають різні. Націоналісти-ватники, з цими все зрозуміло. Є націоналісти, які розуміють, що росіяни - це сукупність націй на території РФ. Ці люди у протесті. Вони чудово розуміють, що відбувається в Україні, і яка політика Путіна.

Є ще створений ФСБ і спецконтррозвідкою рух Мініна і Пожарського. Там зараз і Православна церква. Це все, на чому створені ДНР і ЛНР. У ці мережі потрапили Клочков і Хабаров та ряд їх офіцерів, там багато посаджених, заарештованих. Там же були вищі офіцерські збори. З 2011 по 2012 рр. на місяць по двоє російських опозиційно налаштованих генералів помирало. Це заслуга руху Мініна і Пожарського. Рух, який виявляв офіцерів, а вони потім помирали.
У Росії є ліберальний рух. Паралельно з ними - потужна група монархістів, рух "Ми-росіяни". Але це ті росіяни, які готові захищати Україну від рашистів. Російське суспільство, у цілому, розділилося на тих, які вірять Путіну і почали підтримувати його курс, і тих, хто по-справжньому розуміє, що Путін - це зло.

- По-вашому, Китай становить загрозу для РФ?

- Китай не вестиме війну. Путін вже пустив Китай до нас. Є програма освоєння Сибіру і Далекого Сходу. Вони будують там свою промисловість, розвиваються. Якщо вони навіть нападуть, то довго шукатимуть нашу армію. У нас після реформування залишилося 300 бригад. До речі, коли у травні-червні Путін планував ввести війська, і коли підігнали техніку до кордонів, то зрозуміли, що не вистачає спеціалістів. І тоді у країні було оголошено перепідготовку, щоб зібрати спеціалістів. І ось зараз проблема у тому, що в людей, які з'явилися на перепідготовку, також забрали паспорти і мобільні телефони. Після реформування нашу армію не можна вважати сильною.

- А якщо армія така слабка, то чому її бояться?

- Та не бояться її. Це питання філософське. Путін любить покер. Він гравець. Він любить блефувати. А народ ведеться на це. А блефує він гарно.

- Ви впевнені, що він гравець, а не псих?

- Так. Бере раптовістю і незвичністю. Ну, ви собі, мабуть, уявляєте російську армію, в якій генерали і офіцери чинять за правилами честі і військового обов’язку? Цього немає більше. Є поставлені завдання, і їх треба виконати. Він, наприклад, сказав: я подивлюся, як на нас нападатимуть, якщо попереду будуть жінки і діти. У нього немає алергії на кров. Це ще Каспаров сказав. Є поставлена мета, і він іде. Але коли він зустрічає відкритий і потужний опір, то відходить в бік. Це якраз позиція співробітників ФСБ. Вони так поводяться: понагиджують і скажуть: це не я. Хоча я не знаю, чи варто все це писати, вони і так уже кажуть, що я керую ледь не мережею української розвідки.

- Як це несподівано, що українською розвідкою, - сміюся. - Ще одне газпромівське видання писало, що ви на Держдеп працюєте. А ми, виявляється, крутіші.

- А якби вони знали, що мене і в Ізраїлі і в Секторі Газа поважають, - взагалі пісня.

- Правозахисників люблять усі, одвічна світова мода любити тих, хто готовий страждати за свої переконання.

- Тому перше, що зробив Путін, оголосив полювання на екологів і правозахисників. Правозахисники, в його версії, найогидніший народ, і в них є американські гранти.

- А у вас немає гранту на ці пошуки солдатів?

- Жодних грантів у нас немає. Мене питають: навіщо ти цим зайнялася, я кажу: не знаю. Я «північна» пенсіонерка. І чітко моя пенсія витрачається на телефонні дзвінки, оплату Інтернету, я в роумінгу і зараз взяла кредит на 800 рублів, сервери треба було відновити. Мій блог повинні були знищити, штраф виписали і сказали, що протягом двадцяти хвилин треба заплатити, і нам вдалося. Ось так живемо. Я б хотіла побачитися у вас з експертами, з Тимчуком, і заздалегідь показати матерям Росії катастрофу, в яку кидають їх дітей. За час існування акаунта люди починають бачити, чути і думати.

ПУТІНУ ВДАЛОСЯ ВИРОСТИТИ ВЕЛИКУ КІЛЬКІСТЬ БИДЛА

- Ну, як так вийшло, що духовно велика Росія опинилася під п'ятою Путіна?

- У мене 2007 року вийшла стаття, хто гарант знищення нації. І в цій статті я покроково перерахувала, що робиться, щоб російська людина стала бидлом. І от, як написала свої спостереження, починаючи з 2004 року, і стало ясно, що Путіну вдалося виростити велику кількість бидла. І в цьому плані обидлювання був пункт телебачення, бойовиків, фільмів-жахів. Але коли я відпочивала у вас у Херсонській області, наткнулася на ті самі наші серіали, бойовики. Побачила повторення того, чим почали зомбувати нас. Вам теж головне завдання - терміново змінити формат телебачення. Як це не дивно, але й у вас започатковане зомбування для окремих регіонів. Неякісною стала освіта, медицина, величезна свобода була дана поліцейським, особливо патрульно-постовій службі. У нас ППС-никам дозволили просто бити молодь. По суті, як собак почали їх дресирувати. Я звернула увагу на це ще у Мурманській області. У нас, по суті, не залишилося жодного непобитого хлопчика від 14 до 60 років. За 10-річний період молодь вчать тому, що силі треба підкорятися. Це те покоління, яке ростить Путін. Путіна з 2012 року, до речі, почали називати царем. Прихожанам у церквах це прищеплюють.

- Чи можлива демократія в Росії?

- Так. При нормальних керівниках - можлива. Потрібно провести люстрацію. Не означає, що всіх треба садити. Треба закріпити за кожною сумнівною людиною неможливість участі у державотворенні. Ні в якому вигляді. Ні їй, ні дітям. Якби ми зробили це в Росії, то співробітників ФСБ було б усунуто від такої участі. А у нас вийшло як? Наче перебудова пройшла, а всі повернулися. Перші секретарі обкомів стали губернаторами. ФСБ-шники повернулися. У жодній країні у світі не керує спецслужба, ФСБ - організація, яка повинна забезпечувати безпеку держави, а не керувати нею. Вони вузькоформатні, заточені на певні речі люди.

- Ви вірите в демократію, але в Росії немає досвіду демократії. Хіба що, півроку при Керенському?

- Чотири роки перебудови. Прекрасні часи хорошої демократії. Якби в цей період підчистили спадщину минулого, нічого такого не сталося б. А поки що нам треба зрозуміти, в якій епосі зараз Росія. Вона перебуває у феодально-рабовласницькій епосі. Коли ми діагноз поставимо, тоді говоритимемо, куди йти. Коли ЗМІ стануть вільними. Росія проскочила у капіталізм, але він був і залишається бандитським. Бізнес вести неможливо. Величезні хабарі, наїжджають префектура, мерія. Бандитів не стало, ФСБ укорінилося в бандформування, і бандити у нас - власники банків. Все зрослося.

- Як живеться жінці-протесту в нинішній Росії?

- Некролог про мою смерть поширювали. Нападати на мене - нападали. Обшуки - регулярно з 2006 року. Прослуховування і стеження - постійні. Якісь речі приймаю як даність. На щось треба реагувати. Ці щури бояться світла, тому максимальна публічність - свого роду безпека. Мене попереджали, що за "Груз 200" можуть убити. Я кажу, що зараз не вб’ють, Путін їде на зібрання великої двадцятки.

- Ми віримо, що ви під наглядом.

- Я теж - жити мені хочеться.

- Андрій Окара сказав, що кришталевий міст наших двосторонніх відносин зруйнований. Вам близьке таке порівняння?

- Ні. Наші відносини - підірваний залізобетонний міст, а канати зв'язку залишилися. Коли до вас збиралася, мене назвали ангелом миру. Політики можуть здійснювати будь-які політичні дії, але народну дипломатію ніхто не відміняв. І ми повинні будувати і візуалізувати мир.

Лана Самохвалова, Київ.

УКРІНФОРМ