Президент Порошенко зобов'язаний таки взяти відповідальність за Україну - яку йому вручили громадяни на виборах Президента.

Не одній мені очевидно, що справи на фронті розвиваються не дуже добре і що війна прагне стати позиційною. Про це вже написали люди, які краще за мене розбираються у військовій справі. Втрати наші ростуть. Виникла небезпека, що вони виявляться марними.

Не одній мені очевидно, що спонсори тероризму благополучно гуляють по Києву. В кафе в визволеному Краматорську на екрані зі звуком йде Лайф Ньюз. А на окупованій російськими терористами і місцевими зрадниками і бандитами десятками на день пропадають громадяни України.

Між тим не чутно, щоби хоч якось укріплювався кордон, який зараз ще не проблемний - в Чернігівській, Сумській, Харківській областях.

Досі не внесена на ратифікацію в Верховну Раду вистраждана Угода про асоціацію з ЄС, хоча борди з прославлянням Асоціації поряд з Порошенком повисли по Києву надзвичайно оперативно. Молдавани якось справились з ратифікацією за три дні, а ми чомусь не можемо. Загадково.

Порошенко має ввести воєнний стан у Донецькій і Луганській областях. Які б казки не розказували зацікавлені особи, БУДЬ-ЯКИЙ армійський, нацгвардійський, сбушний чи міліцейський офіцер не на камеру скаже чітко, що воєнний стан треба було вводити якщо не в квітні, то одразу після президентських виборів.

НЕМИНУЧА ВСТАВНА НОВЕЛА ПРО ПЕРЕВИБОРИ

Єдиним насправді справжнім аргументом команди Порошенка проти військового страну є неможливість проведення парламентських виборів. Це дійсно аргумент. Що ж, розглянемо, раз це те, про що всі так бояться сказати вголос.

В умовах затяжної війни вибори не відбудуться все одно. Проводити вибори без двох областей (навіть якщо опустити Крим) - те саме, що провести референдум про їх від'єднання. Україна перестане існувати в сучасних кордонах після таких виборів. Путін буде щасливим, а смерті наших співгромадян і жертви всіх нас - даремними, дестабілізація і хаос продовжаться і можуть привести до краху держави.

Проблему неможливо ігнорувати. Її треба розв'язати. Взяти на себе відповідальність і розв'язати. А потім пожинати плоди перемоги.

Зразу зазначу, що я не боюсь парламентських виборів. Наша команда розраховує взяти в них участь і отримати в новій Верховній Раді не один мандат. Мені не усміхається сидіти в одному сесійному залі з, серед інших, Струком і Калетніком, і на відміну від інших, я їм рук не потискаю і ні про що з таким контингентом не домовляюсь, див. youtube.

Різниця між державним діячем і політиком в тому, що перший прагне величі країни, а другий тільки особистої вигоди.

Пропихати кучмівський закон про вибори 50 на 50, з 5% бар'єром, з єдиною поправкою - дозволити іменні блоки, щоб назвати блок іменем себе - ну це ніяк не життя по-новому, даруйте. Щось не видно ні пропорційної системи, яку передбачає чинна Конституція, ні відкритих списків, ні нових політичних сил в парламенті - з бар'єром 5% і монополізованим в двох руках телебаченням.

Зробимо безневинний вигляд що - упс! - не зовсім вийшло провести вибори в 12 округах (Крим) і ще не зовсім вийшло ще в 32 (Донецька+Луганська області)? Так трохи забагато, 44 округи, 20% всіх округів у парламент! Типу випадково так вийшло. Як сказав один хоробрий чоловік, який живота свого не жаліє за українську справу і сам з Луганської області - "что, так понравилось проводить выборы без Донбасса"? Гірко дуже сказав...

Я розумію, що народ ненавидить цей парламент, і тому є причини. Я сама ненавиджу цей парламент, в ньому є всього пару десятків нормальних людей, і він має бути переобраний якнайшвидше. Але не ціною колапсу держави.

І не шахер-махером - та яке має значення, який закон, перевибори ж, тут війна, давай-давай-давай!!! (так, для цілей передвиборчої пропаганди АТО легко стає війною), по телевізору ролики тільки однієї правильної партії, а яка програма дій і під якими зобов'язаннями підписуємось - невідомо, дайте карт-бланш, війна ж.

Це не життя по-новому, це все цинічні облудливі технології Кучми-Медведчука і Януковича-Льовочкіна.
Льовочкін, я так розумію, на цих - викликаних хвилею народного обурення - виборах - буде в ролі батька Вітчизни, лідера ПР (Партії Розвитку), в темі і в долі, з Інтером на повну потужність.

Цим ставлю для себе в дискусії про перевибори крапку.

КІНЕЦЬ НЕМИНУЧОЇ ВСТАВНОЇ НОВЕЛИ ПРО ПЕРЕВИБОРИ або назад до відповідальності за долю держави і громадян.

Воєнний стан повинен бути введений тому що:
1. Він покладає всю відповідальність за перемогу чи поразку на ВСЕНАРОДНО ОБРАНОГО ВЕРХОВНОГО ГОЛОВНОКОМАНДУВАЧА ЗС України, а волю його буде виконувати ним же два тижні тому ОДНООСІБНО призначений - Начальник Генштабу ЗСУ. Не буде більше стрілочників з бронежилетами чи з забутими прикордонниками, у яких тільки автомати і ручні гранати. Будь-який військовий скаже, що без єдиної волі в війні - перемогти неможливо. Україна бореться за виживання, і немає важливішої задачі, ніж вижити.

2. Він розв'язує руки військовим для застосування всіх наявних ударних можливостей (які зараз застосовуються не в повній мірі) і що НАДЗВИЧАЙНО важливо - надає діям офіцерів і солдатів повної легітимності. Удари авіації - не охорона складів і патрулі в рамках АТО, див. Закон України. ВСІ КАДРОВІ ВІЙСЬКОВІ ЦЕ ПРЕКРАСНО ЗНАЮТЬ, скільки не заявляй протилежне на брифінгах і в ток-шоу.

3. Він дозволяє ввести комендантську годину, без якої тероризм не побореш, мобілізувати на відновлення Сходу цивільних фахівців, реквізувати при необхідності транспорт в зоні бойових дій. Дуже дієздатні підрозділи українських сил зараз транспортом недозабезпечені і при необхідності зманеврувати не зможуть.

4. Російські окупанти і їх пособники воюють проти нас по повній строгості воєнного часу: з комендантською годиною, реквізуванням всього необхідного (транспорту, приміщень, пального, майна, продуктів), примусовою мобілізацією, розстрілами і їхніх, і наших. У них величезна фора завдяки цьому, вони постійно мають ініціативу.

5. Ну смішно ж вже, крізь сльози - тільки що підписати закон, що учасники АТО = учасники бойових дій, і далі робити заяви, що в країні все нормально. Тут або далі заплющувати очі (нема ніякої війни, гаубиці не стріляють, штурмовики не бомблять, наших солдатів Градами на шматки не розривають, наші танки не б'ються з "невідомими" танками, це ми так склади охороняємо і патрулями ходимо), або визнати - у нас повномасштабна війна і ми мобілізуємось, щоб її виграти, поки її ще можна виграти.

Ми маємо перемогти і побудувати Україну, яка цінує своїх героїв. Тільки така Україна процвітатиме і буде безпечною.

Я хочу, щоб ви знали: ми обов'язково переможемо. Просто варто перемогти без зайвого кровопролиття, смертей і страждань.

Леся Оробець

Преса України