Зобов”язати власника офшорної компанії платити податки саме в країні, громадянином якої він є, можна кількома цивілізованими способами.

1. Повинен працювати механізм трансферного ціноутворення щодо виведення коштів з Украіни. Зокрема, потрібно імплементувати в національне законодавство 13 та 14 кроки BEPS. Тоді українська компанія з закордонними власниками повинна буде в Україні подати звіт та вказати там всіх нерезидентів із зазначенням країни знаходження, назви, обороту, функцій, які виконує закордонна компанія, її банківських рахунків. Ця інформація буде задекларована українською фірмою і буде в розпорядженні наших компетентних органів. І в них будуть всі можливості та права перевіряти та донараховувати податки у разі наявності ознак ухилення.

2. Другим дієвим механізмом відбити бажання громадянину України ховати свої доходи в офшорах є введення в Податковий кодекс України поняття “контрольовані іноземні компанії” з відповідним режимом оподаткування доходів, отриманих компанією, яка належить громадянину України саме в Україні.

Це означає, що у разі, якщо острівна компанія з БВО, власником якої є українець, отримає доходи закордоном, які в БВО не оподатковуються чи оподатковуються за ставкою до певної міри нижчою, аніж ставка податку в Україні, то громадянин України – власник компанії з БВО, повинен буде подати податкову декларацію в Укравні та сплатити тут податок з доходу його іноземної компанії.

Фракція Самопоміч ще 26 грудня 2014 року при голосуванні за бюджет-2015 і відповідні податкові зміни направила пропозиції ввести правило “кік” до ПКУ. Тоді від цього відмахнулися. Хтось відповість – чому? І хто понесе за це відповідатьність?

3. Третім інструментом при реалізації якого офшори стають непотрібні є скасування класичного податку на прибуток та заміна його податком на виведення капіталу або на так званий розподілений прибуток. Така система успішно діє в Естоніі з 2000 року та не суперечить директивам ЄС. Допоки гроші, зароблені підприємством, реінвестуються або залишаються на рахунку такого підприємства, тобто працюють в Украіні – податку на прибуток немає. Якщо ж підприємство виводить зароблений дохід в офшорні юрисдикціі – це прямий об’єкт оподаткування, сплачуй податок 15-20% в бюджет України. Після цього жодному підприємцю виводити гроші не захочеться, втрачається економічна суть операції, жодним чином мінімізувати цей прямий податок неможливо. В банківській платіжці вказана сума, ти сплачуєш 20% з неї в момент оплати. Відповідний законопроект теж внесений ще в жовтні в парламент та має номер 3357.

І наостанок.

Треба скасувати старий прорадянський декрет “про систему валютного регулювання та контролю”, треба негайно скасувати адміністративні обмеження Нацбанку на придбання валюти для виплати дивідендів, треба терміново розглянути питання судової реформи та заміни з переатестацією суддів, перезавантажити суди через іх реорганізацію. Інакше ми ніколи не створимо тут інвестиційний тропічний клімат для інвесторів – про який так мріє Президент, в першу чергу для власних українських підприємців.

Відсутність реагування щодо обставин “офшорного скандалу” яскраво демонструє відсутність політичної волі правлячої верхівки до вищевказаних змін.

Якщо ми бажаємо напрацювати комплексний законопроект, згідно з найкращими світовими практиками, нам потрібно створити робочу групу з представників та експертів від усіх фракцій парламенту та урядовців, і діяти вона повинна не на базі АПУ. Президенту є чим займатись і ми не маємо права зловживати його часом та не повинні відволікати його на питання, які не відносяться до його компетенції напряму” – наголосила депутат фракціі “Самопоміч” Тетяна Острікова.

Самопоміч