Парламентська асамблея Ради Європи в понеділок, 9 жовтня, прийме рішення про проведення термінових дебатів в зв'язку з новим Законом України "Про освіту", який перешкоджає реалізації права національних меншин навчатися рідною мовою. Про це заявила Перший заступник глави української делегації в ПАРЄ, народний депутат від ОБ Юлія Льовочкіна, передає прес-служба ОБ.

Ініціатором запиту на проведення термінових дебатів є Глава румунської делегації Тітус Корлецян. Запит підтримали понад 20 парламентаріїв з Румунії, Угорщини, Болгарії, Молдови, Італії, Німеччини, Швейцарії, Великобританії, і тепер він внесений в Повістку сесії ПАРЄ з метою подальшого затвердження на засіданні Асамблеї.

"Зараз існує три запити на проведення термінових дебатів: гуманітарна ситуація в М'янмі, необхідність політичного врегулювання кризи в Каталонії і перешкоджання реалізації права національних меншин в Україні навчатися рідною мовою. У понеділок Асамблея остаточно визначиться з тим, яке питання дебатуватиметься на жовтневій сесії ПАРЄ. Для прийняття такого рішення необхідно 2/3 голосів від присутніх на засіданні парламентаріїв", - пояснила Юлія Льовочкіна. Перший заступник української делегації в ПАРЄ наголосила, що, на відміну від поточних дебатів, термінові дебати закінчуються прийняттям відповідної доповіді.

Крім того, вона зазначила, що питання національних меншин в Україні контекстуально відноситься до предмету дебатів з верховенства права, які відбудуться в середу, 11 жовтня.

"У цей день передбачені об'єднані дебати щодо "верховенства права". Одним з елементів верховенства права є недискримінація і рівність перед законом", - зазначила народний депутат.

За її словами, однією з характеристик, які дозволяють говорити про те, що в державі забезпечено верховенство права, є система захисту прав і свобод національних меншин. Закон про освіту порушує зобов'язання, передбачені міжнародними договорами універсального і регіонального характеру. Зокрема, має місце порушення статті 1 Першого протоколу 12 до Конвенції про захист прав людини і основних свобод, статей 7 і 8 Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, статей 5,6,13 і 14 Рамкової конвенції про захист національних меншин.

"Влада на словах декларує прихильність до європейських цінностей, принципів і норм, але фактично вживає заходів, які віддаляють Україну від Європи. Нашим європейським партнерам стає зрозумілою сутність нинішньої української влади і її ідеологічні уподобання та орієнтації. Зараз представники провладної більшості намагаються довести, що це не остаточна редакція і в закон будуть внесені зміни, але це хороша міна при поганій грі", - підкреслила Юлія Льовочкіна. Вона додала, що українська влада намагається переконати європейські країни в тому, що закон "Про освіту" відповідає міжнародним і європейським стандартам, але це не так. За її словами, реакція наших громадян і сусідів - чергове тому підтвердження.

Українські новини