- Ця війна не почалася вчора. Вона триває 300-350 років з Москвою. Якщо зараз ми її не виграємо, то в цих окопах будуть наші діти. Якщо вони не виграють, то в цих окопах будуть діти наших дітей, - каже з екрану боєць добровольчого батальйону "ОУН" Микола Коханівський. Він один із героїв документальної стрічки про Надію Савченко "Наша Надія". 21 жовтня її представили у столичному кінотеатрі "Жовтень".

Над стрічкою працювали оператори та режисери об'єднання "Вавилон'13". Автор фільму Володимир Тихий координував їхню роботу.

"Знімав навіть білорус, який хотів воювати, але він громадянин іншої країни. Прийшов до нас, щоб навчили знімати. Жив із батальйоном "Донбас", - каже режисер. - Хлопець нашої прес-секретаря був поїхав до мами в Макіївку. Його здали в автобусі якісь бабусі за те, що багато фотографує. Він як раб працював на вугільних копальнях для сепаратистів."

Фільм розпочинається весняними кадрами про анексію Криму Росією.

"Я просто не хочу в Европу. Я не особо хочу в Украину, или в Россию. Но в Европе меня постават на колени. Спасибо, Путину, что спас нас," - каже на камеру руда літня кримчанка.
Після референдуму мешканці Севастополя святкують приєднання до Росії. Вигукують: "Ми вернулись домой", розмахують російським триколором та співають "День победы".

Надія Савченко воювала у добровольчому батальйоні "Айдар". Для цього пішла у відпустку із ЗСУ. Збиралася написати рапорт на звільнення. 17 червня її захопили в полон сепаратисти.

Фільм вже показали у 15 містах. Київський показ відбувався паралельно з презентацією його у Москві в приміщенні партії РПР-ПАРНАС. На ньому було 30 глядачів. Перед входом відбувся пікет прихильників "Новоросії". Показ збиралися зірвати, перед приміщенням сталися суперечки між прихильниками та противниками Савченко.

На прем'єру до столиці приїхали мати та сестра Надії.

"Дізнаюсь інформацію про Надю зі ЗМІ. Вже третій тиждень зв'язку з Надією не маю. Тому що це психіатричний інститут, куди має доступ тільки адвокат. Їй уже дають спати і вимикають світло, не стежать уночі. Це ще старі методи: ламати фізично і психологічно, втома, виснаження. Стрічка не тільки про Надю, це не реаліті-шоу. Вона для тих, хто ще має запитання: А когда война начнется? У Києві таких багато. Гроби отримують західні регіони чи центральні. У Києві нема цього еха війни. Всі ходять у якомусь тумані, - каже сестра Віра Савченко. - Ми з Надією різні. Але протилежності притягуються. У дитинстві ми були, наче два бродячих коти, лазили по смітниках, чи недобудовах.

Мати Марія Савченко у п'ятницю зустрілася з дочкою. До того вони не бачились 5 місяців.

"Вона 20 травня їхала на війну. Вона мені говорить: Мамо, ти у нас патріотка. І нас патріотами виховала. Я обязана захищать свою землю і державу." Вона поїхала і 17 червня попала вже в полон, коли рятувала ранених бійців, - додає Марія Савченко.

"Когда меня спрашивают, почему я делаю "Неделю украинских фильмов в поддержку Олега Сенцова", почему сделали фильм в поддержку Надежды Савченко, - каже на прем'єрі продюсер фільму Анна Паленчук. - Отвечаю, что моего дедушку в 1937 году расстреляли, потому что он был "врагом народа". Осознала, что свобода самая главная ценность, которая у нас есть.

Наступні покази фільму відбудуться у Черкасах, Варшаві та Краснодарі.

Gazeta.ua