Насправді, в спробах криміналізації абортів найменше варто бачити політичну складову.

Адже виклик не в партійній приналежності відповідних законопроектів. На жаль, у будь-якій фракції віднайдуться нардепи, схильні підтримати цю ідею. Так само, як і за межами парламенту.

Проблема в іншому. Так думає і поводиться більшість чоловіків…

Наодинці з Кримінальним кодексом

Свого часу Володимир Литвин поділився одкровеннями стосовно біблейського статусу сильної статі. З його слів, чоловік є "вищою істотою", а жінка "стоїть на нижчому щаблі", бо її було створено з ребра Адама/

Очевидно, приблизно такою ж логікою керувалися чоловіки-депутати і в підготовці проектів 2646 (автор Журавський) і 2646-1 (автори Сич, Зелик, Марцінків).

Мовляв, народжують українські жінки мало – треба їм заборонити переривати вагітність. І для більшої переконливості нажахати їх кримінальною відповідальністю.

З одного боку, формально важко звинувачувати авторів у ґендерній упередженості. Адже відповідальність у проектах нібито покладено на осіб, які виконуватимуть операцію, що набуде протиправного статусу.

А з іншого боку – не секрет, що саме жінки вигрібатимуть повною мірою в разі прийняття будь-якого зі згаданих альтернативних проектів.

По-перше, проект Журавського передбачає заміну поняття "аборт" на "переривання вагітності". Такий "хід конем" дозволяє розглядати в ролі суб’єкту "злочину" будь-яку жінку, яка перервала вагітність, вживаючи медичні препарати. Навіть, якщо вона не мала такого наміру…

По-друге, в обох проектах жодним словом не згадано про біологічного батька – ні про його відповідальність, ні про механізми його ідентифікації. У тому числі, примусової…

По-третє, страждатиме від безвиході, стресів і решти сумнівних "бонусів" небажаного материнства лише мати – наодинці з Кримінальним кодексом.

Каліцтво, смерть і корупційні ризики

Елементарна логіка переконує в тому, що впровадження новел щонайменше не матиме сенсу. А в гіршому разі – ми отримаємо зворотний ефект.

Тим паче, що вже так було.

Свого часу в СРСР уже забороняли переривання вагітності – з 1936 по 1954 рік. За Сталіна… Очікували поліпшення демографічної ситуації, отримали збільшення підпільних абортів, психічних аномалій, безплідь, каліцтв і смертей.

Боком це, звісно, вилазило жінкам, що опинялися в ізоляції – не лише етичній, але й правовій. І найчастіше від "благих намірів" державних чинів страждали дівчата-підлітки, яких нагороджували звичною роллю крайнього – без відповідної сексуальної освіти, підтримки психолога і консультації з питань репродуктивного здоров’я.

Наразі автори проекту 2646-1 виправдовуються винятками, які знімають відповідальність за аборти в разі: загрози життю жінки, майбутній дитині і вагітності внаслідок зґвалтування.

Але ж побійтеся Бога!

Чи може психічно травмована жінка процесуально – впродовж шести тижнів – зібрати необхідні докази, виграти суд і надати лікарю "доведені в судовому порядку" факти зачаття дитини в результаті зґвалтування?

І чи розуміють автори, що вимога надати документальне підтвердження медичних показань патології плоду чи загрози життю матері не матиме іншого результату, ніж зростання тіньових цін на відповідні корупційні послуги?

При цьому в обох проектах пропоновані новації мотивовано найвищою у Європі кількістю абортів і ганебною демографічною ситуацією.

Хоча саме заборона переривання вагітності свого часу загострила відповідну проблему в СРСР – всі ці майже 20 років легальні аборти (без урахування нелегальних) трималися на рівні рекордної в світі позначки: 120 операцій на 1000 жінок!

Кастрація не допоможе

Немає сенсу розписувати перебіг обговорення резонансних проектів або ж переказувати слова, адресовані учасниками дискусій їх авторам.

Вразила хіба що гротескна репліка популярного дитячого лікаря, шоумена і блогера Євгенія Комаровського на Фейсбуці. Експерт запропонував жінкам-депутатам зареєструвати у відповідь проект під назвою "Принципи сучасної контрацепції", який встановлюватиме перелік запитань, що визначатимуть готовність чоловіків до статевих стосунків. А всіх чоловіків-депутатів, які не знатимуть на них відповідей, каструвати!

Щоправда, не впевнена в тому, що подібний радикалізм захистить українських жінок.

Принаймні всіх… Відтак, доведеться найближчим часом підготувати законопроект, який відображатиме реальні потреби врегулювання питання. І насамперед – у сфері легалізації механізмів і процедур ідентифікації біологічних батьків, у тому числі, ненародженої дитини.

Адже мотивації "думати наперед" у цьому питанні побільшає лише в тому разі, якщо законотворець передбачить однакову кримінальну, адміністративну і цивільну відповідальність для обох батьків – як матері, так і батька – за все, що надалі відбуватиметься з дитиною…

І насамкінець

За великим рахунком, не з того боку, шановні колеги, ви підходити до проблеми. Навіть дитина сьогодні скаже, що криміналізація абортів – повний треш!

Якщо хочете переконати жінку в своїй правоті, зробіть усе, щоб вагітність була очікуваною, дитина – бажаною, а батьки – тверезими. Адже більшість абортів, патологій і смертей, насправді, родом з алкогольного сп’яніння та інтоксикації.

Антиалкогольне законодавство – ось де Клондайк мінімізації абортів і майбутніх демографічних вибухів. До прикладу, одним із таких проектів (2880) ми плануємо перерозподілити надприбутки пивного бізнесу на користь дитячої лікарні "ОХМАДИТ".

Ось навколо чого варто гуртуватися чоловікам-нардепам, що переймаються життям ненароджених дітей і збереженням родинних цінностей…

Леся Оробець, спеціально для УП