Головна ідея президентського Національного плану дій на 2013 рік - це економія на освіті, що може спричинити звільнення понад 30 тисяч викладачів вузів. Про це заявила голова комітету Верховної Ради України, депутат фракції «Батьківщина» Лілія Гриневич під час круглого столу «План дій щодо вищої освіти: прогнози і ризики» у вівторок, 23 квітня.

За її словами, Національний план дій на 2013 рік, всупереч Конституції, суттєво зменшує обсяг прав і гарантій громадян щодо доступу до освіти: «При цьому якість освіти тільки погіршиться».

На переконання Лілії Гриневич, метою змін має бути не досягнення формальних необґрунтованих показників, а справжнє підвищення якості освіти. «Тому шкідливі положення цього плану ми повинні зупинити», - наголосила голова комітету.

Вона зазначила, що найбільше обурення в суспільстві викликав пункт №39.2 плану дій: «Приведення у відповідність із європейськими стандартами норм навчального навантаження викладачів вищих навчальних закладів, збільшення показника кількості студентів на одного викладача до 18». За словами Лілії Гриневич, в українських вузах державної форми власності працюють на повну ставку 84 тисяч науково-педагогічних працівників, а при збільшенні зазначеного показника до 18, орієнтовний обсяг скорочення може сягнути 37%, тобто 32 тисячі освітян.

«Такий показник не є європейським стандартом. Співвідношення студентів і викладачів різна на різних спеціальностях у різних університетах. Також різниться середнє значення у країнах ЄС: від 9 до 19 студентів на викладача. Загальновідомо, що саме наші викладачі сьогодні мають найбільше аудиторне навантаження і найменшу заробітну плату», - наголосила вона.

За її словами, збільшення цього формального показника може тільки нашкодити якості освіти: «Адже впродовж року це співвідношення не можна змінити структурними змінами навчального процесу, а отже – це досягатиметься за рахунок звільнення викладачів».

«Необхідно усвідомити, що звільнення будь-якої кількості викладачів – це передусім долі людей, які опиняються на вулиці, втрачають засоби для утримання своїх сімей. І все це лише для того, щоб влада могла відзвітувати про покращення показників», - підкреслила Лілія Гриневич.

Натомість, переконана вона, необхідно запропонувати дієві механізми підвищення якості освіти, які, зокрема, сформульовані в альтернативних законопроектах про вищу освіту, які знаходяться на розгляді у Верховній Раді №№1187-1 і 1187-2».

«Вважаю, що формування державної політики в сфері освіти має повернутися у ці стіни, у Верховну Раду», - наголосила голова комітету з питань науки і освіти.

Після обговорення ризиків, пов’язаних з виконанням Національним планом дій, та напрацювання консолідованої позиції учасників, комітет Верховної Ради з питань науки і освіти ухвалить відповідне звернення до президента та органів виконавчої влади.

Прес-служба партії Фронт змін