






Політичне життя Ірини Сех завжди супроводжувалося гучними скандалами. Очолювана нею Львівська обласна організація політичної партії ВО «Свобода» системно та послідовно боролася з режимом Януковича, постійно когось розвінчувала, звинувачувала. Здавалося б, призначення справжньої української патріотки на посаду керівника Львівської облдержадміністрації повинно було задовольнити громаду. Проте, указ О.Турчинова тут зустріли неоднозначно. Чому?
Відповіді на ці та інші питання, подекуди, не дуже приємні - в інтерв'ю, яке Ірина Сех дала кореспонденту Укрінформу.
- Пані Ірино, під час Вашого представлення, яке вперше в Україні відбулось на Майдані у Львові, опоненти протестували з плакатами «Сех не решай за всех»... Далі - більше: представники 11-ти громадських організацій впродовж двох місяців провели низку пікетів під стінами ЛОДА. А 12 травня на одному із таких заходів навіть побилися з Вашими прихильниками. У чому суть їх претензій?
- Основний закид - поєднання посади із депутатськими повноваженнями. Вимагають скласти мандат або припинити виконувати обов`язки губернатора. Термін дали до понеділка 19 травня. Що я можу на це відповісти? Близько 70 тисяч виборців проголосували за мене як за депутата-мажоритарника. Це - один із найкращих результатів на мажоритарних округах в Україні. Відмовитись від такого мандата довіри я не можу. Я нічим його не купила. Була в кожному окрузі, спілкувалась із людьми, робила для них все можливе. Мої виборці не схвалюють складення депутатських повноважень. Якщо ж мене вирішить змістити із посади Президент, я достойно сприйму Указ про своє звільнення.
- Ви прославилися непримиренністю до своїх попередників. Зокрема, Михайлу Цимбалюку після сутичок на Пагорбі Слави 9 травня 2011 року навіть порадили застрелитись, щоб спокутувати свою вину перед людьми. Крім нього, вимагали звітів і відставки губернаторів Михайла Костюка та Василя Горбаля, які втілилися в рішення сесій облради.
- Знаєте, на тлі сучасної ситуації в Україні я по-іншому дивлюся на події 9 травня 2011 року у Львові. Це була далеко не випадковість, не якась окрема провокація, а одна із ланок в генеральному плані поступового знищення України. Тоді вже не вперше на арені з'явилася партія «Русское единство», яку очолював теперішній «народний губернатор Криму» (чи як там його називають) Аксьонов. В Україні цю партію нарешті заборонили. Але тоді вони керували і вчиняли провокації, і їм завзято допомагала міліція і місцева влада. Правда це дуже схоже на сценарій, за яким зараз нищать Україну на сході, а перед тим в Криму? Тому я нітрохи не шкодую про свої тодішні різкі висловлювання на адресу Цимбалюка. Він мав би відповісти за все перед законом, але йому все обійшлося. Я дошкуляла багатьом представникам режиму, і тепер ті ображені звідкись із підпілля мстяться мені. Тобто я переконана, що ті пікети, які організовують проти мене, це останні судоми режиму. Йому замало показати, що сепаратизм є в Слов'янську чи Маріуполі, їм ще й треба продемонструвати, що й у Львові люди невдоволені новою владою, яку Кремль називає «хунтою». Бог їм суддя... Ну а нам своє робить.
- Крім сумісництва, Вам закидають пристрасть до дорогих закордонних шопінгів.
- Так, буквально позавчора мої супротивники заявили, що під час одного із них я придбала в Австрії цінне хутряне манто. Я представила представникам преси свій закордонний та дипломатичний паспорти, де немає жодних відміток про перебування в Австрії. Показала й власну шубу, яку ледь не порізала, щоб журналісти могли переконатися у якості штучного хутра, з якого вона пошита.
- Депутати від фракції Партії регіонів заявили, що будучи головою екологічної комісії, Ви «кришуєте» контрабандне вивезення лісу Вашим чоловіком, який очолює МПП «Топаз». Зокрема, голова фракції Партії регіонів у Львівській облраді Ігор Грищук заявив, що «Топаз» незаконного вирубує дуб, а для приховування кінців він переробляється на підприємствах Волині та Рівненщини. Потім дуб переправляють за кордон з метою отримання «довгого долара». Відомо, що після цих заяв підприємство «Топаз» перевіряла податкова. Чи є якісь висновки податківців?
- Так, це історія «з бородою». Підприємство зазнало тиску, але не після заяв регіоналів, а після того, як я ініціювала на сесії облради звернення до тодішнього генпрокурора Пшонки про незаконне отримання зарплати на комерційному підприємстві тодішнім головою ЛОДА Михайлом Костюком. Сесія була 15 березня 2012 року, а злива позапланових перевірок на підприємстві чоловіка почалася за кілька днів. Додам, що це відбувалося перед виборчою кампанією до ВР, і я була лідером рейтингів у своєму окрузі. Підприємство, яке багато років працювало, знищили, довелося згорнути бізнес. Але після цього була низка рішень судів на нашу користь. Ми довели в судах, що підприємство не допускало порушень. Так само я виграла суд із газетою «Дзвони нації», яку перед виборами зі статтею про те, що я начебто «кришую» вирубування лісу, рознесли по три рази в кожну хату виборчого округу. Зараз я подала до суду на газету «Експрес», яка теж вирішила без жодних аргументів звинуватити мене у «нищенні лісів».
- Ірино Ігорівно, як наважилися Ви - молода жінка, до того ж педагог і юрист за освітою, обійняти посаду, яка вимагає неабияких навиків господарювання і адміністрування? Адже Ваші опоненти не забарилися із заявою, що в регіон «експортується некомпетентність».
- Так, я маю педагогічну і юридичну освіту, але я в минулому - ще й депутат-мажоритарник районної та обласної рад і голова найбільшої у місцевому парламенті фракції від ВО «Свобода». Тому проблеми Львівщини знаю не з розповідей. Я їх уже багато років вирішую. Коли мене вперше обрали депутатом райради від села Шишківці Бродівського району, селяни дали доручення - газифікувати їх віддалений населений пункт. В те, що це можливо, тоді не вірив ніхто. Проте, ми залучили кошти із місцевого, районного, обласного бюджетів. Потім було проведення водопроводу до села Макрополя, забезпечення житлом сім`ї молодого інваліда, реалізація мікропроектів підтримки села, каналізування, очищення русел річок, вивезення пестицидів та вирішення інших екологічних проблем територій тощо. Правда, в умовах нинішнього безгрошів`я та підвищених вимог громади робити це непросто. Але ж ми робимо. Останнім часом додались проблеми біженців із Криму, а тепер - і зі східних та південних регіонів країни. Ми прийняли майже половину тих, хто виїхав із півострова - понад 2 тисячі чоловік. А це - і житло, і харчування, і пенсії, і соціальні виплати, і медичне обслуговування Залучили для допомоги переселенцям понад 5 мільйонів позабюджетних коштів, об`єднали довкола них бізнесменів, меценатів, просто добрих людей.
- Заступивши на цей пост, Ви заявили, що вважаєте найпершим завданням - повернути довіру до влади.
- Я не відкрию Америки, коли скажу, що за попереднього керівництва державою і областю існували численні схеми відкатів, блатів. На багатьох ділянках вони збереглись і досі. Доводиться вносити корективи в кадрову палітру, прощатися із тими, хто не може і не хоче працювати по-новому. І відразу ж зустрілась із жорстким опором. Коли виявили зловживання у департаменті житлового господарства, де закуповували вугілля для бюджетних установ за завищеними цінами і проводили непрозорі тендери, моєму раднику підпалили машину. Зараз ми перевіряємо скарги, які надійшли на роботу чиновників державної сільгоспінспекції. Їм теж закидають непрозорість, зловживання у земельних питаннях.
- Чи в силі перебудуватися люди, які стільки років були гвинтиками попередньої системи?
- Змінити людей непросто. Є саботаж, невиконання. Є розумники, які по чотири рази підряд «ховаються» на лікарняних. Є й інші непрості фактори впливу на кадрову політику: місцеві громади, котрі вимагають представництва у владі своїх симпатиків. Часто лише за політичними ознаками. Потрібно примирити людей і при цьому обрати максимально-оптимальну фігуру. Можу з гордістю зазначити, що серед новопризначених керівників департаментів ЛОДА та райадміністрацій - жодного, хто працював за старої влади. Крім того, ми пішли на своєрідний експеримент: деякі районні очільники - молоді люди, одному із них - 24, ще одному - 28 років.
- Кожен із губернаторів прибуває в регіон із конкретним завданням від глави держави. Яке завдання отримали Ви?
- Дякую за це питання. Мене призначили в час, коли відбувалась анексія Криму і була реальна загроза вторгнення агресора на материкову Україну і захоплення столиці. Тому моїм завданням стала підготовка надійного тилу для роботи державних установ аж до засідань Верховної Ради. На жаль, воно не втратило актуальності і тепер.
- Зараз звучать вимоги про Вашу люстрацію. Як Ви до цього ставитесь?
- Після того чистилища, яке я пройшла на київському Майдані, я вже не боюсь жодної люстрації. Тоді, у найстрашніший час, я була разом із людьми, намагалася вивести хоча б жінок із вогняного пекла. Жодна із них на це не пішла. Старші говорили, що вже пожили своє, жінки середнього віку - що будуть надавати допомогу пораненим, молоді просто «вперто» залишались. Після цього я можу йти на будь-який майдан, в будь-якому місті чи селі. Тут, на щастя, не стріляють, та є удари болючіші.
- Ірино Ігорівно, свого часу Ви були непримиренним противником розробки родовища сланцевого газу на Львівщині. Чи змінилися Ваші погляди в нових енергетичних реаліях України?
- Я була противником як голова екологічної комісії облради. Та й тепер захист довкілля при розробці родовища залишається гострим і викликає багато питань. Крім того, я хочу, щоб у цьому питанні превалював економічний інтерес території, громад. А ще з угоди потрібно прибрати структури, що належать так званій «сім`ї».
Довідково. Ірина Сех народилася в селі Вербівчик Бродівського району. Має дві освіти - закінчила Тернопільський педінститут, за спеціальністю вчитель початкових класів, та Львівський національний університет ім. Івана Франка за спеціальністю правознавство. У 1998 році вступила до партії «Свобода», стала помічником народного депутата Олега Тягнибока. За 15 років доросла до голови Львівської обласної організації політичної партії ВО «Свобода». Депутат Львівської обласної ради, народний депутат України, голова Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. За час депутатства у Львівській облраді відзначилася найбільшою кількістю депутатських звернень і запитів. Комісія, яку очолює Сех, ініціатор найбільшої кількості рішень сесій, у тому числі про недовіру трьом губернаторам.
Указом Виконуючого обов'язки Президента України О. Турчинова від 2 березня 2014 року призначена головою Львівської обласної державної адміністрації.