Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 року у Ржищеві Київської області. Вона є письменницею-шістдесятницею. Батька письменниці вислали у сталінські табори.

Ліна Костенко — лауреат Шевченківської премії, премії Антоновичів, премії Петрарки. У радянські часи брала активну участь у дисидентському русі, за що була надовго виключена з літературного процесу. Авторка поетичних збірок «Над берегами вічної ріки», «Неповторність», «Сад нетанучих скульптур», роману у віршах “Маруся Чурай”, поеми «Берестечко».

2010 року опублікувала перший прозовий роман “Записки українського самашедшого”, що став одним з лідерів продажу серед українських книжок у 2011 році.

Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.

Відмовилась від звання Героя України, сказавши: “Політичної біжутерії не ношу”.

Це ж треба мати сатанинський намір,
чаїть в собі невиліковний сказ,
щоб тяжко так знущатися над нами
та ще й у всьому звинуватить нас!

Ліна Костенко