У Верховній Раді готують дитячу кімнату після того, як депутатки написали відповідне звернення до апарату ВР. Про це повідомляє нардепка Вікторія Войцицька, яка збирає підписи за дозвіл входити в приміщення парламенту з дітьми, організацію кімнати для годування немовлят, пандусів для візочків тощо.

За словами депутатки, до Верховної Ради не пускають депутатів з дітьми. Верховна Рада як режимний об’єкт має свої обмеження, які формально ніяк не закріплені і є звичкою ще з радянських часів.

«Моя помічниця на громадських засадах Ірина Твердовська сьогодні намагалася зайти зі своїм сином, якому більше 5 років, в приміщення, і, на жаль, їй довелося пройти моральні випробування. І свідком цього була її дитина. Їй відмовляли в тому, щоб вона зайшла з дитиною, а її не було на кого залишити. І дитинка спостерігала за цими всіма моментами, і, звичайно, був сам стурбований. Все це абсолютно є неприйнятним і принизливим», — розповідає Вікторія Войцицька.

Депутатка вирішила зайнятися цим питанням не випадково, вона зараз при надії, очікує на поповнення в сім’ї. За її словами, в цивілізованих країнах забезпечення прав мам і тат на робочому місці та в парламенті — є обов’язковим.

«В зверненні 3 моменти. Дитячу кімнату вже роблять. Не дочекавшись нормального подання у ВР на це вже відреагували. Треба віддати належне, ми зверталися неофіційно до спікера пана Гройсмана, це було декілька місяців тому. Бо без його підтримки, я так думаю, такі б рухи ніхто не робив. Треба ще вирішити питання, зрозуміти чи дійсно існують якісь обмеження стосовно того, щоб заходити з дітьми в приміщення. А третє – організація пандусів для візочків, але мені здається в більшості входів це питання вирішено», — впевнена Вікторія Войцицька.

Олеся Бондар, директорка Українського жіночого фонду вважає, що в Україні жінкам з дітьми дуже важко вести активне соціальне життя.

«Обладнаних місць дуже мало, де б мама себе почувалася вільно з дитиною, не кажучи вже, щоб годувати. А просто навіть перевдягнути, або змінити памперси. Взагалі-то омбудсмен, було б непогано, якби вона цим займалася, тому що вона по правам людей має відслідковувати такі речі, і подавати їх на розгляд, щоб приймалися рішення і змінювалась ситуація. Я думаю, це має ініціюватися саме нею. Ну і за допомогою громадських організацій, які мають це робити», — вважає Олеся Бондар.

Соціологиня Тамара Марценюк зазначає, що в Україні 10 років тому був прийнятий закон про забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків.

«Там є стаття 17 з приводу того, що роботодавець зобов’язаний, це надати можливість працівникам поєднувати сімейні та робочі обов’язки. Верховна Рада не повинна жодним чином бути винятком, а радше має бути прикладом. Як показує досвід Європи, можливо ви бачили фотографії, як італійська депутатка Європарламенту з дитиною навіть на робочому місці, вони там разом голосують, піднімають руки. Як на мене ВР повинна бути прикладом можливості для працівників, незалежно від статі, і для жінок і для чоловіків, мати можливість прийти на роботу з дитиною», — розповідає Тамара Марценюк.

За словами Тамари Марценюк, українські підприємці вже використовують такий позитивний досвід Європи.

«Зараз лідером є бізнес. Тому що бізнес зрозумів. Коли працівники і працівниці менше перебувають у стресі, вони є більш працездатними. Коли вони мають кращу можливість поєднувати роботу і сімейні обов’язки, вони краще працюють, менше стресів, менше втомлення. І тому бізнес більш активно такі можливості надає», — додає вона.

Раніше в Україні проходив конкурс на кращого роботодавця року, щодо забезпечення рівних прав і можливостей батьків та матерів. Міністерство соціальної політики повинно було стати продовжувачем традиції, але проект закрився.

Громадське радіо