12 вересня, у Львівській обласні раді видавці та освітяни сіли за круглий стіл, щоби напрацювати спільне бачення вирішення проблем навчальної літератури в Україні.

Додамо, що в обговоренні також взяли участь голова Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради України Лілія Гриневич та президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін.

Як зауважив Олександр Афонін, книговидання – це суцільна проблема, якої б ніші воно не стосувалося. «Мета цього круглого столу – визначити та діагностувати стан навчальної книги в Україні; подумати про те, які ліки потрібні сьогодні та завтра для того, щоби вийти із цього хворобливого стану; оперативні кроки, які треба зробити, щоби змінити цю ситуацію в кращу сторону», – пояснив він ціль обговорення.

Своєю чергою Лілія Гриневич коротко розповіла про камені спотикання стану навчальної літератури в Україні: «Наразі склалася надзвичайно проблематична ситуація, пов’язана з прозорістю конкурсу підручників, і з тим, як фінансується, розвивається, створюється український підручник. Майже половина цього ринку книговидання фактично монополізоване через Міністерство освіти та науки, тому що саме вони розпоряджаються коштами на підручники та посібники. Саме тепер видавці зіткнулися з непрозорістю проведення цього конкурсу та затримування видачі згідно з процедурами дозволів та грифів на навчальну літературу. Через це ринок повністю переформатовується, але не за прозорими правилами конкуренції, бо коли вони є, то покращується якість. В ситуації, коли хтось регулює монопольно, без сумніву, знижується якість, натомість зростає ціна».

Вона додала, що для неї, як для голови Комітету з питань науки і освіти, нині найголовнішим є те, щоби отримати якісну навчальну літературу.

Відтак, Лілія Гриневич пояснила, як цього досягти. «По-перше, експертизу навчальної літератури має здійснювати незалежна від Міністерства освіти та науки інституція. Вона має бути під громадським контролем, даватиме об’єктивну експертизу підручників», – почала вона. За її словами, так роблять в Польщі і взагалі у більшості країн.

«По-друге, кошти на закупівлю підручників мають віддавати тим, хто споживає ці підручники, тобто школам або батькам, в крайньому разі – органам місцевого самоврядування. Саме вчителі повинні обирати за яким підручником вони мають навчати, це мотивує видавців створити якнайкращий підручник», – зазначила Лілія Гриневич.

GalInfo