Гендерно збалансований парламент - це не лише міжнародне зобов’язання України, як держави, згідно Декларації Цілей тисячоліття ООН та іншим підписаним конвенціям, але й норма вітчизняного права. Правові норми гендерної рівності закладені, крім Конституції України, у базовому, так званому, «гендерному» Законі України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Саме тут, у ст. 1, законодавець роз’яснив сутність терміну «гендерна рівність» як «рівний правовий статус жінок і чоловіків та рівні можливості для його реалізації, що дозволяє особам обох статей брати рівну участь у всіх сферах життєдіяльності суспільства». Право ще не означає можливість, тому норми гендерної рівності можливостей у всіх сферах життя запрацює тоді, коли норми цього закону гармонізуються з іншими. Так, жоден закон не в змозі кардинально змінити ситуацію, оскільки є ще й суспільні цінності та традиції, тому завжди варто брати до уваги комплексний підхід. Однак законодавчі норми важливі, бо закон обов’язковий до виконання і один для всіх.

Встановити реальні можливості потрапити жінкам у Верховну Раду України через виборчі партійні списки дає змогу критерій «прохідної гендерної паритетності». Для цього візьмемо загальну списочну паритетність, тобто відсоток жінок у списках 29 політичних партій, які йдуть у Верховну Раду за пропорційною системою. Аналізу піддаються 26 партій із 29, бо три партії мають меншу кількість кандидатів, ніж прохідна частина, а це, приблизно, 20 кандидатів. Такими є: Інтернет-партія України (17), Національна Демократична партія України (14), Конгрес Українських Націоналістів (4). Для встановлення відсотку списочної паритетності користуємось результатами проміжного звіту Громадянської мережі ОПОРА за підсумками спостереження за виборами народних депутатів України від 06 жовтня 2014 р.

Для рівня гендерної списочної паритетності використовуємо наступний поділ: низький, середній та високий. Високий рівень встановлюємо від 30 %, оскільки згідно із ст. 8.10 Закону України «Про політичні партії» представництво жінок і чоловіків у виборчому списку кандидатів у народні депутати України від партії у загальнодержавному окрузі має становити не менше 30 відсотків загальної кількості кандидатів. Цю норму в 30% представництва жінок у списках виконало 9 партій. Списочна паритетність виборчих списків 2014 виглядає наступним чином: низький (від 0 до 14) - 6 партій: Громадянський рух, Правий сектор, Україна майбутнього, Свобода, Відродження, Громадянська позиція; середній (від 15 до 29) – 13 партій: Радикальна партія, Блок Петра Порошенка, Народний фронт, Самопоміч, 5.10, Нова політика, Єдина країна, Комуністична партія України, Україна – Єдина країна, Ліберальна партія України, Партія Зелених України, Зелена планета, Сила і Честь; високий (від 30 і вище) – 7 партій: Солідарність жінок України, Опозиційний блок, Сильна Україна, Батьківщина, Сила людей, Блок лівих сил України, Заступ)

Загальна картина списочної гендерної паритетності виглядає таким чином (див. Діаграму 1)
Діаграма 1.

Тепер поглянемо на реальну прохідність кандидатів у списку, виходячи із двадцяти перших у списку. Рейтинги прохідної паритетності: низький - (від 0 до 14) – 11 партій: Радикальна партія, Сильна Україна, 5.10, Відродження, Єдина країна, Комуністична партія України, Свобода, Україна – Єдина країна, Правий сектор, Україна майбутнього, Громадянський рух; середній (від 15 до 29) - 11 партій: Опозиційний блок, Громадянська позиція, Сила людей. Партія Зелених України, Зелена планета, Сила і Честь, Ліберальна партія України, Блок лівих сил України, Батьківщина, Солідарність жінок України, Нова політика; високий (від 30 і вище) - 4 партії: Блок Петра Порошенка, Народний фронт, Самопоміч, Заступ.

Загальна картина прохідної гендерної паритетності виглядає так (див. Діаграму 2). Отже, політичні партії України дають жінкам удвічі менший шанс пройти у парламент, ніж у партійні виборчі списки.

Діаграма 2.

Таким чином, реальної можливості для жінок потрапити до парламенту можна досягти через:

1) Підвищення контролю державних органів влади, зокрема ЦВК, за виборчим процесом за виконанням норми 30% гендерного квотування у списках політичних партій при реєстрації. Наприклад, відмовляти в реєстрації партій як суб’єктів виборчого процесу при недотриманні гендерного квотування у виборчому списку.

2) Деталізацію законодавчої норми 30% гендерного квотування, зокрема, доповнити її формулюванням: «у кожній десятці» партійного виборчого списку.

3) Варіативність гендерного квотування у разі зміни виборчої системи, оскільки гендерне квотування можна застосовувати у всіх її типах.

Оксана Ярош, доктор політології, експерт «Гендерного моніторингу виборів»

Матеріал публікується в рамках проектів «Гендерний моніторинг парламентських виборів» ВГО «Жіночий консорціум України» та «Об’єднуємося заради реформ (UNITER)», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні.