Ірина Бекешкіна, соціолог, директор Фонду "Демократичні цініціативи" в своєму інтерв'ю аналізує ситуацію в українському суспільстві, розкриває причини сьогоднішніх суспільних процесів, прогнозуючи можливі наслідки.

"Парадокс у тому, що навіть піковий показник готовності до протесту зовсім не обов'язково виливається в протест, — розповідає соціолог. — Найвищий рівень готовності до протестів був в Україні у 1998—1999 роках, коли людям роками не виплачували зарплати. Потім був критичний момент — 40% готовності до протесту, коли на початку 2015-го обвалилася гривня. Але масових виступів не сталося.

Зате вони відбулися у 2005 і в 2013 роках, коли показник не піднімався вище 20%. Я думаю, цього все ж таки цілком достатньо. Враховуючи, що і в подіях Помаранчевої революції, і Революції Гідності, згідно з соціологією, брало участь близько 15% населення". На сьогодні, за останніми даними нашого опитування, проведеного в березні, кількість українців готових брати участь в протестах складає 27%, при 59% не готових, і 14 % — ті, кому складно відповісти.

"Тобто щоб готовність до протесту вилилася в реальний протест, необхідні три фактори, — уточнює Ірина Бекешкіна. — По-перше, якийсь поштовх, крок з боку влади, який відразу обурить велику кількість людей. У 2005-му — це фальсифікації виборів, 2013-му — побиття студентів, показане дуже емоційно майже на всіх телеканалах. По-друге — наявність політиків, яким довіряють. Помаранчева революція була організована політиками. Революція Гідності була стихійною, але політики, які згодом почали виступати від її імені, мали довіру протестувальників. І не тільки. Кличкові на той момент довіряли близько 50% населення країни, Яценюку — 45%, стільки ж було в Порошенка, і в Тягнибока — 35%. По-третє, люди повинні розуміти, що буде в результаті. 2005 року цим результатом мало стати президентство Ющенка. 2014-го, що би там не казали про євроінтеграцію, головне було, щоб пішов Янукович. Щоб прийшла інша влада".

"Наші молоді соціологи вивчали Майдан з погляду класичної теорії цінностей. Цікавий висновок: якщо є ідеальні європейські цінності, то в цьому сенсі люди, які стояли на Майдані, — ідеальні європейці. Свобода, взаємодопомога, самореалізація. І очевидно, що в перспективі суспільство рухатимуть саме ці люди. Однак питання в тому, наскільки вони мають можливість ставати владою. На жаль, зараз такої можливості немає. Тому що в Україні немає реальної партійної системи. Наші партії є частинами фінансово-економічних кланів. Але це окрема історія і окрема розмова", — додала голова Фонду "Демократичні ініціативи".

Дзеркало тижня