Коли відбудеться міжнародний саміт із деокупації Криму? Чи варто очікувати на ньому представників Росії? Як міжнародні партнери ставляться до його проведення? Що ще Україна робить, щоб тема Криму залишалася актуальною в усьому світі? На ці та інші запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії разом із ведучим Олександром Лащенком шукала відповіді перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова (Джеппар).

‒ Еміне, як ви оцінюєте 2020 рік, із точки зору зусиль України в кримському напрямку?

– Ми продовжуємо боротьбу й утримуємо свої позиції щодо Криму. Зберігаються санкції та політичний тиск. В ООН відбулося успішне голосування за резолюції Генасамблеї за двома треками ‒ щодо мілітаризації та щодо порушень прав людини внаслідок окупації. Наступного, 2021 року ми переходимо у проактивну фазу, яка має вивести тему Криму на вищий рівень уваги з боку світової спільноти. Мене дуже тішить, що 22 грудня на великій нараді керівників дипломатичних установ, послів, яка вперше відбулася в форматі Zoom-конференції, президент України серед пріоритетів на наступний рік позначив флагманську ініціативу щодо «Кримської платформи».

‒ Раніше міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба говорив, що вже у травні 2021 року має відбутися перший міжнародний саміт у межах цієї ініціативи. Можете уточнити дату?

‒ Ми зараз працюємо над цим. Нам дуже важливо провести цей саміт фізично, а не в Zoom-конференції ‒ щоб лідери інших країн приїхали до Києва. Якщо ми говоримо про «Кримську платформу» загалом, то це запуск координаційно-дискусійного майданчика, який матиме міжнародний характер. Це довга робота, яка спрямована на посилення тиску на Російську Федерацію та на координацію з нашими партнерами. Причому «Кримська платформа» матиме декілька окремих вимірів, які один від одного залежатимуть. Вищий рівень ‒ це якраз саміт очільників держав-партнерів у Києві. Його підсумком має стати підписання декларації, і ми уже фіналізуємо її чернетку.

‒ Що буде в цьому документі?

– Декларація буде відкритою, до неї зможуть долучитися усі охочі країни. Вона зафіксує, що Російська Федерація ‒ країна-агресор, яка порушила міжнародне право, а також політику невизнання анексії Криму та тиску на Російську Федерацію. Зокрема, у цьому документі міститимуться основні акценти з описом наслідків мілітаризації Криму, порушень прав людини, переслідувань кримських татар. Але декларація не буде великою ‒ це політичний документ. Основною метою залишається деокупація Криму, але на шляху до неї ми зобов'язані розробляти тактичні кроки. «Кримська платформа» ‒ один із них.

– А як просувається робота, власне, над стратегією деокупації Криму, яку раніше анонсували в Києві?

‒ Ще влітку ми напрацювали ту частину цієї стратегії, яка стосується зовнішньополітичних заходів. Свій блок також підготувало Представництво президента України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі. Ці два документи, які мають увійти до стратегії деокупації, були передані до Ради національної безпеки та оборони. Процес триває. Все це ‒ частина домашнього завдання України, щоб планований саміт та інші зусилля України в межах «Кримської платформи» були більш скоординованими та системними. Головне для України зараз ‒ проактивність та ініціативи, які підвищать рівень кримського питання на міжнародній арені.

‒ Як реагують на ці ініціативи міжнародні партнери?

‒ Ми отримуємо позитивні відгуки й бачимо інтерес із боку більшості європейських країн, США, Канади та Туреччини. Зараз якраз проводимо консультації з приводу всіх вимірів «Кримської платформи» і наших завдань. Наголошую, що ми перебуваємо на початковій стадії її запуску. Поки я навіть не можу точно окреслити коло країн-учасниць, оскільки ми ще не робили запрошення.

– Як ви думаєте: нова адміністрація у США підтримає ваші ініціативи?​

– Офіційна дипломатія не може перестрибувати на місяць вперед. Ми налагодимо контакти, як тільки нова адміністрація розпочне роботу. В цілому позиція США в інтерпретації подій 2014 року і в Криму, і на Донбасі незмінна. Джо Байден ‒ перший президент в історії США, який унікальним чином знайомий з Україною, її політичною та економічною системами, з викликами, які перед нами стоять. Він розуміє контексти.

‒ Чи можлива, на вашу думку, участь Росії у «Кримській платформі» у будь-якому вигляді, з урахуванням нинішньої позиції Кремля?

– Наша позиція як МЗС, моя особиста позиція як першої заступниці міністра абсолютно чітка: Російська Федерація ‒ це країна-агресор, яка відповідальна за злочини, які щодня відбуваються в Криму. Тому ми вважаємо за необхідне запросити Російську Федерацію до участі у «Кримській платформі», щоб вона відповіла на всі наші запитання. Але з огляду на риторику офіційної Москви з приводу Криму, шансів на те, що вона приєднається до нашої ініціативи, сьогодні небагато. Але трапляється різне.

– Як ви оцінюєте дії Росії у Криму у 2020 році?​

– Вона поводиться варварським чином ‒ і щодо громадян України, і щодо культурної спадщини України в Криму, і щодо українського майна. Зокрема, приватизація підприємств на кшталт «Масандри» ‒ продовження російських злочинів. Ми донесли цю позицію до всіх наших партнерів, проговорили це на різних майданчиках, у різних форматах консультацій. Так, на останніх консультаціях між Євросоюзом та Україною ми звернули на це особливу увагу. За різними підрахунками, «Масандра» використовує приблизно 9 тисяч гектарів землі, половина з них ‒ виноградники. При цьому купили підприємство буквально за копійки ‒ приблизно 72 мільйони доларів. Йдеться про найдорожчу землю в Криму! Це яскраво ілюструє нинішню рейдерську політику Російської Федерації, з її схемами та корупцією. Вона навіть не може задовольнити потреби боротьби з епідемією COVID-19 у Криму.

‒ Деякі західні бізнесмени все ще намагаються вести свої справи в підсанкційному Криму. Як українське МЗС реагує цю активність?

‒ Ми публікуємо всі факти про незаконний бізнес у Криму. Проблема в тому, що не всі країни мають механізми, щоб припиняти таку активність. Далеко не всі компанії є в санкційних списках. Однак посли України в різних столицях привертають увагу місцевих ЗМІ до подібних прецедентів. Один з останніх прикладів ‒ широке висвітлення історії про австрійське архітектурне бюро Coop Himmelb(l)au, чиї власники незаконно відвідували Крим в обхід українського законодавства, хоча до них донесли інформацію про наслідки порушення українських законів. Це саме частина роботи з формування громадської думки та оцінок із боку закордонних політиків.

Міжнародний майданчик з деокупації Криму – ініціатива української влади щодо створення переговорної платформи для координації дій України і міжнародних партнерів стосовно захисту прав кримчан і деокупації анексованого півострова.

На 75-й сесії Генеральної асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення такої платформи. Раніше про такі плани заявляли в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій і Міністерстві закордонних справ України. В українському зовнішньополітичному відомстві вважають, що переговорні майданчики з врегулювання конфлікту на Донбасі та деокупації Криму повинні бути окремими один від одного.

Перша заступниця глави МЗС України Еміне Джапарова повідомила, що Росію запросять брати участь у міжнародній платформі з деокупації Криму, але надій на це небагато. До цього глава МЗС України Дмитро Кулеба говорив, що не бачить Росію в роботі цього майданчика.

У жовтні 2020 року про свою зацікавленість у роботі в рамках міжнародної платформі з деокупації Криму заявила Польща.

Раніше президент України Володимир Зеленський повідомив, що отримав запевнення лідерів Європейського союзу в тому, що ЄС готовий приєднатися до платформи з деокупації Криму.

Офіційний Київ очікує приєднання до платформи з деокупації Криму Туреччини, Малайзії, Словаччини, Великої Британії та інших країн.

У Кремлі неодноразово вказували на те, що питання Криму закрите і Росія не має наміру включати його в міжнародні переговори.

Радіо Свобода