Проблема гендерної дискримінації сьогодні залишається актуальною, проте демократичні країни, серед яких і Україна, демонструють прагнення до боротьби за рівні права й можливості для жінок і чоловіків.

Про це в ефірі телеканалу "Дом" сказала уповноважена українського уряду з питань гендерної політики Катерина Левченко.

Експерт зазначила, що дискримінація щодо жінок найбільш сильно проявляється у сферах економіки, доступу до освіти, медицини, процесу прийняття рішень, а також — у свободі від насильства.

За словами Левченко, лідерами у боротьбі за рівноправність є Норвегія, Данія, Швеція, Фінляндія, Ісландія, а також Німеччина та Франція.

"Країни, які ми називаємо демократичними та розвиненими, демонструють великий прогрес у досягненні гендерної рівності. І це дуже взаємопов'язані явища, оскільки рівень економічного та соціального розвитку країн залежить від того, наскільки забезпечені рівні права й можливості чоловіків і жінок", — акцентувала вона.

На пострадянському просторі в контексті найгостріших проявів дискримінації жінок актуально говорити про сектори політики, управління, а також — про питання нерівності оплати праці, підкреслила експерт.

"Нерівність проявляється насамперед у доступі до процесів прийняття рішень — як у політичній сфері, так і ширше — управлінських рішеннях, наприклад у бізнесі та в економіці. Розрив в оплаті праці — сьогодні він становить більше ніж 20% тільки в тих сферах, де дані збираються Державною службою статистики", — деталізувала Левченко.

Серйозні побоювання викликає рівень гендерно зумовленого насильства.

"У нас близько 200 тис. звернень до правоохоронних органів за фактами домашнього насильства у 2020 році. Більш як 85% постраждалих — жінки. Тому, безумовно, прояв насильства є одним із видів дискримінації за ознакою статі", — зазначила експерт.

Відстоювати права жінок допомагає низка ініціатив та інструментів, які вже сьогодні закріплені в українських нормативно-правових актах, і вони широко застосовуються на національному та місцевому рівнях.
 
"Використовуємо, наприклад, гендерні квоти, які з 2020 року працюють у нашому Виборчому кодексі і які вже використовувалися у виборах до місцевих органів влади. Гендерно орієнтоване бюджетування — це таке складання бюджетів, коли враховується вплив бюджету на чоловіче та жіноче населення. Збирання так званої гендерно-дезагрегованої статистики з розподілом за статтю, коли будь-які дані завжди діляться на те, як вони стосуються чоловіків і жінок. Проведення гендерних аудитів безпеки", — уточнила Левченко.

За даними генпрокурора Ірини Венедіктової, щороку кількість звернень потерпілих від домашнього насильства збільшується, оскільки все більше людей вирішують не замовчувати цю проблему. Зокрема, у 2018 році з заявами звернулися 1,5 тис. осіб, у 2019 році — уже понад 2,5 тис., у 2020 році — близько 4 тис., а у першому кварталі поточного року — 1 тис. 220 осіб.

УКРІНФОРМ