Нещодавно деякі міськради почали ухвалювати документи «на захист сімейних цінностей», що свідчить про нерозуміння та маніпуляцію довкола теми гендерної рівності. Про це заявила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе на стратегічній сесії, присвяченій імплементації Україною Стратегії гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки.  

«Попри досягнутий прогрес у питаннях рівності чоловіків та жінок, ми спостерігаємо і певний скепсис у деяких високопосадовців у регіонах, які, як вогню, бояться слова «гендер». З упевненістю заявляю: гендерна рівність не суперечить традиційним сімейним цінностям, навпаки – укріплює їх та  є  індикатором зрілості суспільства, показником демократії у житті країни», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

За її словами, активна участь жінок у суспільному, професійному та політичному житті сприяє зміцненню інституту сім’ї та й держави загалом. «Мій особистий приклад тому доказ – я мама двох діток, дружина, і це не заважає мені бути активною ще й на посаді Віце-прем’єрки», – додала вона.

«Окрім того, мені приємно, що у загальнонаціональному вимірі в українському суспільстві є розуміння та підтримка цієї проблематики», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе у своєму виступі. Уже зараз 81% жінок та 73% чоловіків оцінюють проблему гендерної рівності як «важливу» та «дуже важливу». «Очевидно, такі результати свідчать про еволюцію толерантності та зрілості наших громадян», – додала вона.

Іванна Климпуш-Цинцадзе також зазначила, що, розуміючи запит суспільства на реформи та важливість включення України в глобальні світові тренди, за відносно короткий час було ухвалено низку системних документів. «Відтак маємо Державну програму забезпечення рівних прав та можливостей до 2021 року (ухвалена Урядом у квітні 2018 р.), оновлено Національний план дій з виконання Резолюції Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека», розроблено Національний план дій до 2021 року з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях Комітету ООН з ліквідації дискримінації щодо жінок (CEDAW) (ухвалений Урядом 5 вересня 2018 р.), у секторі безпеки та оборони започатковано інститут «гендерних» радників та впроваджено новітню методологію з гендерної освіти у вузах силового сектору», – додала Віце-прем’єр-міністр.

З вітальними промовами на заході виступили також Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг та народний депутат України Ірина Суслова.

«Досить символічно обговорювати імплементацію Стратегії гендерної рівності Ради Європи в Міжнародний день прав людини. Маю констатувати, що за півроку з часу ухвалення Стратегії уже можна говорити про певні результати її виконання в Україні. Відтак, з травня цього року нам вдалося запустити низку «гендерних» проектів, серед яких – регіональні семінари, Академія лідерства, 2-й Жіночий Конгрес тощо. Мені приємно, що нині в Україні, як серед представників влади так і в громадському секторі, є розуміння та потужна підтримка гендерних ініціатив», – наголосив Мортен Енберг.

Довідково 
Стратегія гендерної рівності Ради Європи на 2018-2023 роки була ухвалена Радою Європи 7 березня цього року. Вона спрямована, насамперед, на досягнення ефективної реалізації гендерної рівності і розширення можливостей жінок та чоловіків у державах-членах Ради Європи. Вона розрахована на шість років і містить стільки ж стратегічних цілей: запобігання гендерним стереотипам і сексизму та боротьба з такими явищами, запобігання насильству щодо жінок і домашньому насильству, забезпечення рівного доступу жінок до правосуддя, досягнення збалансованої участі жінок і чоловіків в ухваленні політичних і суспільних рішень, захист прав жінок-мігрантів, жінок-біженців, жінок і дівчат, які шукають притулку, а також реалізація стратегії досягнення гендерної рівності в усіх політиках та заходах.

Урядовий портал