У фактично останній день роботи парламенту цього року депутати мали шанс ухвалити вкрай важливий Законопроект 9284, який би призупинив на 1 рік вступ нового Закону про трансплантацію і продовжив протягом наступного року дію попереднього закону, що станом на сьогодні є чинним і за яким роблять родинну трансплантацію в Україні. Проте до розгляду закону так і не дійшли.

«Ми змушені були ініціювати цей законопроект, тому що Міністерство охорони здоров’я не підготувало жодного з 29 необхідних нормативно-правових актів, чим повністю провалило впровадження нового Закону про трансплантацію. Тому єдиним рішенням було продовжити дію чинного закону», – розповідає народний депутат фракції «Об’єднання «Самопоміч» Ірина Сисоєнко.

«Увесь день я намагалася заручитися підтримкою депутатів, аби ухвалити цей надважливий закон. Але фактично останній день роботи парламенту цього року запам’ятається як день цинізму і байдужості. Адже парламент сьогодні голосував за будь-які закони, а до законопроекту про трансплантацію навіть не дійшов. Це ставить під загрозу усю систему трансплантації в Україні на наступний рік.
Загалом вже стає звичним, коли через бездіяльність уряду депутати намагаються рятувати ситуацію. 1 січня вже не за горами, а закон фізично не може запрацювати, тому що уряд не підготував умови для своєчасної та належної його реалізації.
Не депутати мали виходити з такою ініціативою, адже ми свою роботу виконали, – ухвалили необхідний закон ще в червні цього року! МОЗ мало б відзвітувати за свою бездіяльність та ініціювати відтермінування нового закону. У будь-якій розвиненій країні світу міністр охорони здоров’я, який так провалює ухвалені парламентом закони, вже давно мусив би піти у відставку», – обурюється Ірина Сисоєнко.

Також вона пояснила, чим відрізняється новий закон про трансплантацію від чинного.
«Новий закон має сформувати Єдину систему трансплантації з реєстром реципієнтів (осіб, які потребують трансплантації), реєстром донорів. Тобто, після констатації смерті головного мозку, інформація про наявність нового донора одразу має надходити в інформаційну систему, яка самостійно шукає з реєстру реципієнтів того, якому можна/необхідно зробити цю трансплантацію. Також має бути запроваджена цілком нова спеціальність трансплант-координаторів, затверджені для них протоколи і стандарти роботи».

«Це велика частина роботи, яку мало провести МОЗ для того, щоб система трансплантації була створена. Це ряд заходів і фінансового характеру, щоб закупити медичним закладам відповідне обладнання для констатації смерті головного мозку. Низка заходів і освітнього характеру щодо нової спеціальності трансплант-координатора. Ряд заходів на побудову інформаційної системи трансплантації.
За півроку нічого зроблено не було. Адже навіть, щоб сформувати бюджет, потрібно розуміти потребу, зараз цієї потреби немає. Відповідно, МОЗ повністю провалено набуття чинності закону про трансплантацію».

За словами Ірини Сисоєнко, зараз МОЗ позбавляє людей, які отримують за старим законом трансплантацію нирок, печінки, тієї родинної трансплантації, яка сьогодні є в Україні. За цей рік лише в Інституті Шалімова здійснено близько ста операцій через родинну трансплантацію. Нещодавно була зроблена трансплантація 8-місячній дитині вагою всього 6,8 кг, якій пересадили нирку від батька і, таким чином, врятували цю дитину. Загалом, зараз трансплантації в Україні потребують близько 5 тисяч людей на рік. Але ці пацієнти змушені їхати до Білорусії, Індії, Туреччини, Іспанії, аби рятувати там свої життя».

Сьогодні ж, за словами депутата, «завдяки» бездіяльності уряду і байдужості парламенту, вся система трансплантології з наступного року опинилася під великою загрозою.

Самопоміч