На сьогодні реформи в Україні найкраще оцінює населення, дещо гірше оцінюють експерти. Хоча трохи раніше саме експертне середовище давало реформам кращі оцінки.

Про це заявила директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна під час семінару-тренінгу "Соціологія в журналістиці: як правильно розуміти та інтерпретувати дані соціологічних опитувань", що відбувся в Укрінформі, повідомляє кореспондент агентства.

"Фонд "Демократичні ініціативи" проводив експертні опитування, одні й ті ж питання з певним проміжком часу ми ставили населенню і експертам. Нам дуже цікаво було побачити різницю в оцінці реформ, оцінці перспектив. Раніше ми казали, що якщо говорити про оцінку наших реформ, то найкраще їх оцінювали наші закордонні колеги, далі за рівнем оцінки йшли наші експерти, і найгірше оцінювало населення. Зараз ми подивилися, ситуація дещо інша. Найкраще реформи оцінює населення, дещо гірше оцінюють експерти", - зазначила вона.
 
Водночас, Бекешкіна уточнила, що репрезентативно проводити експертні опитування навряд чи можливо.

"Тому, що коло експертів, по-перше, це ті, кого ми знаємо, не факт, що у нас повний реєстр кваліфікованих експертів. Свого часу на замовлення МВФ КМІС робив експертне опитування керівників громадських організацій. Але виявилося, що існує кожна десята. Причому, не на тих координатах, які зареєстровані. Опитування зробили. Але очевидно, що такий реєстр (Реєстр громадських формувань - ред.) не є діючим. Тобто, треба пам'ятати, що експертне опитування не є остаточно репрезентативним", - підкреслила Бекешкіна.

Семінар-тренінг "Соціологія в журналістиці: як правильно розуміти та інтерпретувати дані соціологічних опитувань" проводиться Фондом "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва за підтримки Медійної програми в Україні, яка фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.

Метою семінару, який відбувся в Харкові, Краматорську, Сєвєродонецьку, Одесі, Дніпрі, Львові, Вінниці, Чернігові та Києві, є роз'яснення для представників засобів масової інформації, що потрібно знати про соцопитування, як не потрапити на "гачок" фейкових опитувань (приклади свідомого та ненавмисного оприлюднення фальшивих соцопитувань).

Зокрема, у ході обговорення порушувалися питання, щодо "маніпуляцій", які використовуються при дослідженнях, про важливість розрізнення актуальної та оціночної інформації, про пастки неповної інформації, можливі причини розбіжностей у результатах опитувань та наскільки точні репрезентативні опитування громадської думки, що означають похибки й імовірності в дослідницьких пресрелізах тощо.

УКРІНФОРМ