






«Це не перша брудна кампанія, майже всі кампанії вирізнялися брудом, просто зараз з’явилося більше технологій, в тому числі соціальні мережі, які використовують короткі інформаційні посили – дуже брудні чи дуже провокаційні», – так коментує виборчу кампанію в Україні депутат «Самопомочі» Олена Сотник. Вона наголошує, все це – через низьку політичну культуру українських еліт:
«Еліти не здатні розмовляти смислами, давати конкретні відповіді на складні питання і не здатні брати відповідальність за ті виклики, які в Україні будуть вже найближчим часом. А цю відповідальність доведеться брати. Тому вони відводять зараз людей від реалій і поміщають в «теплу ванну» шоу і екшенів».
Для цього використовують просту технологію – страх, кров, секс. І якщо проаналізувати різні кампанії різних кандидатів, то можна чітко зрозуміти, хто на що робив ставку. Наприклад, Садовий робив ставку на людяність – в нього багато роликів про те, як він щось готує, з кимось спілкується, бавиться з собакою. Це образ людини, в якої такі ж цінності і життєві вподобання, як і в багатьох інших людей.
У когось історія, що треба витерти ноги об чинну владу і теперішній політикум та фактично використати внутрішнє незадоволення людей політиками, і зробити те, що кожен з українців хотів би зробити владі – нахамити Главі держави, комусь плюнути в обличчя тощо.
Це не новина. Наприклад, так була побудована кампанія Трампа. Його метою було відділити себе від політичного істеблішменту, він говорив простими хамськими жорсткими меседжами, мовляв «ви всі негідники, корупціонери і максимум, що я можу зробити – це випхати вас з політики і почати робити щось для людей». Така сама історія відбулась у Бразилії. Тамтешній президент використовував ті самі меседжі, що всі політики використовують людей, а «я такий класний всіх притягну до відповідальності». До речі, в Бразилії жодна людина до сьогоднішнього дня не сіла.
Краща тенденція в європейських країнах. Так, у Словенії обрали не політика жінку- правозахисницю. Її обрали тому, що вона не з політики, але вона намагалась щось зробити і має результат.
Сотник зауважує: «Цей дискурс видається більш позитивним, хотілося б, щоб в Україні теж такий був, щоб обирали людей, які за щось боролись і мають позитивний результат».
А що зараз роблять кандидати в Україні? Кожен з них грає або на бажаннях або на страхах українців. Зеленський грає на бажаннях плюнути владі в обличчя, а Порошенко грає на страхах війни, що повернеться рука Кремля, зубожіння.
«Рейтинг Зеленського здебільшого – це антирейтинг Порошенка. А Порошенко використовує єдине, що в нього залишилось – це страх людей перед зовнішньою загрозою і майбутнім. І перший, і другий не мають нічого спільного з реальними викликами та майбутнім України», – підсумовує нардеп.