Імплементацію мовної статті закону «Про освіту» обговорила, серед іншого, у Державному департаменті США 8 лютого міністр освіти і науки України Лілія Гриневич, заявивши, що будь-який діалог з країнами-сусідами з цього приводу не повинен бути «мовою ультиматуму». Про це повідомляє сайт Міносвіти.

«Моя позиція чітка – ми зацікавлені в діалозі з дружніми країнами-сусідами і готові домовлятися щодо засад імплементації мовної статті, як ми це зробити практично з усіма партнерами в цій ситуації. Однак ми повинні бути тверді в тому, що це має бути діалог, а не мова ультиматумів», – сказала Гриневич, обговорюючи позицію Угорщини в мовному питанні українського закону про освіту із очільником бюро Держдепартаменту США з європейських та євразійських справ Вессом Мітчелом.

Гриневич на зустрічі зауважила, що з понад 3,7 мільйона школярів в Україні – 400 тисяч дітей навчаються мовою власної національної меншини.

«Ми серйозно стурбовані ситуацією в районах, щільно населених національними меншинами. Згідно з нашими офіційними даними, 55% школярів зі шкіл у румунських густонаселених громадах та 62% школярів зі шкіл в угорських густонаселених громадах не змогли скласти зовнішнє незалежне тестування. Це серйозна перешкода для подальшої освіти та професійної кар’єри цих дітей в Україні», – розповіла Гриневич.

Вона додала, що Україна задоволена висновками Венеційської комісії та готова імплементувати її рекомендації, зокрема, в частині продовження перехідного періоду для мовної статті до 2023 року.

8 лютого у Міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що Україна не виконує рекомендації Венеційської комісії стосовно закону України «Про освіту».

Відносини між Україною та Угорщиною загострилися у зв’язку з новим українським законом про освіту, який набрав чинності 28 вересня минулого року. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном.

Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою».

Статтю сьому закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеціанської комісії. І 8 грудня 2017 року ця комісія у своїх висновках, серед іншого, рекомендувала Україні продовжити перехідний період до застосування мовної статті закону «Про освіту».

Радіо Свобода