Верховна Рада 11 липня 2019 року прийняла новий Виборчий кодекс. Один з пунктів нового кодексу – 40% гендерні квоти для партійних списків. EtCetera з’ясовував, як запровадження нових квот змінить склад українського парламенту і чи вплинуть вони на ефективність роботи Верховної Ради.

ЗАКОН. Зараз в Україні діє добровільна гендерна квота на рівні 30%. Її внесли в закон «Про політичні партії України» в 2013 році. Згідно з цим законом, якщо в партії є як мінімум третина представників протилежної статі, то ці політсили мають право отримати додатково 10% щорічного обсягу державного фінансування.

Наприклад, в 2014 році гендерну квоту змогла виконати одна партія – «Самопоміч». Чисельність партії становили 32 депутата, при цьому 11 з них – жінки (близько 36% від загального складу). Завдяки цьому в 2018 році партія додатково отримала понад 50 млн гривень.

ЗМІНИ. З 2023 року почне працювати новий Виборчий кодекс. Згідно з новими правилами, політичні партії повинні дотримуватися 40% гендерних квот. Це означає, що в кожній п’ятірці виборчого списку повинні бути і чоловіки, і жінки – не менше двох кандидатів кожної статі.

Додамо, що новий Виборчий кодекс не передбачає санкцій для тих партій, які не дотримуються гендерних квот. Деякі поправки в закон припускали відмову в реєстрації таким партіям, але ці зміни депутати не підтримали.

ГАРАНТІЙ НЕМАЄ. Як розповіла голова громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» Олександра Голуб, прийнятий виборчий кодекс передбачає голосування за відкритими списками. Однак гендерні квоти працюють краще в системі з закритими списками.

Олександра ГОЛУБ, глава громадської організації «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних»:

Ми не можемо сказати, що якщо квота 40%, то і жінок в Раді буде 40%. Тепер, коли ми будемо голосувати, ми будемо вибирати конкретну людину. Таким чином не можна спрогнозувати, скільки жінок буде в парламенті.

КРИТИКА. За словами депутата Черкаської облради Оксани Ковбоші, під гаслами боротьби з дискримінацією прихильники гендерних квот «самі породжують дискримінацію». Депутат стверджує, що квоти є загрозою майбутньому парламенту через те, що призводять до неадекватності в списках політичних партій.

Ковбоша розповіла, що на місцевих виборах (де квоти обов’язкові) її партія не змогла знайти 30% жінок для виборчого списку. Щоб виконати квоту, депутатам її партії довелося умовляти жінок, далеких від політики (в тому числі і родичок) подати свою кандидатуру на вибори. В результаті, ті жінки, які отримали депутатський мандат, пізніше відмовилися від нього, тому що балотувалися тільки для того, щоб заповнити «непотрібні квоти».

Оксана КОВБОША, депутат Черкаської облради:

Також існують так звані жіночі партії, які об’єднують політично активних жінок. Виходить, що для них тепер шлях до парламенту закритий завдяки гендерним пропорціям… Виборчі списки необхідно формувати в першу чергу за бажанням, активності, можливостям і здібностям людини, а не за статевою приналежністю.

ПІДТРИМКА. Координатор громадського альянсу «Політичне дію жінок» Ірина Тишко стверджує, що гендерні квоти поліпшать якість роботи парламенту і нададуть більше можливостей дійсно компетентним жінкам-політикам.

Ірина ТИШКО, координатор громадського альянсу «Політична дія жінок»:

В цьому році партії більш ретельно підходили до формування прохідній частині списків. Туди вперше за довгий час не потрапили жінки-зірки української естради. Це говорить про те, що потроху жінки відвойовують свій вплив на політичні процеси завдяки активній професійній громадській і політичній діяльності.

На нинішніх виборах до Верховної Ради українські партії, як правило, ігнорують вимоги законодавства про квоти для жінок у партійних списках. Виняток становить тільки партія «Соціальна справедливість» Алли Шлапак, яка послідовно відстоює принцип рівних можливостей в політиці для жінок і чоловіків, а також повністю збалансувала свій виборчий список за гендерним принципом.

etcetera.media