Узагалі-то я піднімаю слухавку, коли висвічуються перші цифри +79, тільки для того, щоб вишуканою українською (як не дивно, ані всьо панімают при цьому) сказати наступне: забудьте цей номер телефону і не дзвоніть мені до того дня, доки ви не віддасте Україні вкрадений Крим і Донбас, і ось у цей день я з радістю дам вам коментар. У мене немає виключень, бо ні в яку ліберальну журналістику і ліберальні ЗМІ чи ліберальних журналістів у РФ я не вірю.

Давненько не трезвонили і ось сьогодні знову: Иринааа Влааадимиааавна, пракаментирууйте марш "дружин".

Я, звичайно, дала їм традиційну відповідь про Донбас і Крим. Але ось що цікаво: чому про "дружини", а не про санкційний список США? Чому факельний марш у Києві "браттям" так важливий, що до нього більше уваги, аніж до санкційного списку США. І чи є проведення цього маршу одночасно з публікацією списку, проанонсованого заздалегідь, співпадінням?

Ось такі думки навіялися, коли почула тарахтіння карєспандєнта з номеру +79.

Ірина Геращенко

Гордон