Затверджений комісією склад нового державного органу – Державного бюро розслідувань, демонструє втручання у його створення людей із «системи», що суперечить самій ідеї створення нової структури.

Одна з розробників відповідного законопроекту про створення ДБР, народний депутат Олена Сотник розповіла, що процедурно відбір кандидатів проводиться правильно, як прописано в законі.

«Ключовий принцип, яким ми закладали, як автори законопроекту про Державне бюро розслідувань, полягав у тому, щоб якомога більше людей були не з системи. Тобто, щоб це не були колишні прокурори, міліція або поліція і так далі. Для мене зараз, як для одного з розробників, найбільш прикро те, що ми отримуємо новий державний орган, дуже потужний і з великими повноваженнями, фактично який складається з людей, які працювали в системі. І для мене це дуже серйозна ознака, що насправді того, чого ми хотіли, що це буде незалежний орган, watchdog за правоохоронними органами, що ми цього не отримаємо», – повідомила Сотник.

За словами нардепа, створення будь-якого державного органу влади це питання лідерства. Тобто багато залежить від того, хто очолює ДБР. Сотник зазначає, що з самого початку була проблема з конкурсом на голову ДБР, тому що обраний очільник нового органу Роман Труба – людина із системи, він раніше працював у прокуратурі.

«Для мене це є проблема, і є очевидним, якщо ми будемо порівнювати Ситника і НАБУ з ДБР, то це абсолютно різний підхід. Якщо Ситник намагався сформувати [НАБУ] з незалежних детективів. Так це було проблемно на початку, але зараз це показало, що це правильний шлях, то в ДБР ми побачимо, що очільники правоохоронних органів намагаються зробити все, щоб зробити ДБР підконтрольним, щоб воно складалось із своїх людей. Що з цим робити, я не знаю. Це тільки лідерство, це зміна, починаючи від підходу уряду, міністра внутрішніх справ, генпрокурора, всі ці люди певним чином є частиною цієї системи. Всі вони в той чи інший спосіб впливають. Подивіться на людей, яких будуть призначати – вони або з поліції, або з прокуратури. Це вже очевидно, що їх якимось чином делегували, бо вони не випадково ж там з’явилися», – заявила нардеп.

Серед варіантів, як вплинути на ситуацію, Сотник зазначає, що це може бути оскарження конкурсу у суді.

«Законних способів у нас зараз вплинути на це крім того, щоб піти до суду і оскаржити всі конкурси, немає. Наприклад, у мене немає ресурсу піти до суду і оскаржити. Якщо якась коаліція громадських організацій готова це робити, то це можна робити. Я думаю, що це зараз питання всіх в першу чергу правозахисних організацій, для яких це була принципова історія, тому що в тому числі будуть розслідувати злочини правоохоронців, які стосуються і катування, і інших моментів. Тобто тут правозахисні організації перші, хто зацікавлені в незалежному органі», – сказала народний депутат.

Проте, вона зазначила, що поки ніхто гучно не підіймає це питання.

Зазначимо, що зовнішня комісія з відбору кандидатів на ключові посади до ДБР 18 липня відібрала 27 кандидатів з 436. За день до рішення комісії, 17 липня, видання «Українська правда» опублікувало список осіб, яких вже затвердили на посадах в ДБР ще до засідання комісії. Після затвердження комісією кандидатів виявилося, що частково прізвища співпадають з раніше оприлюдненими у ЗМІ.

Самопоміч